Вірші про транспорт

Кран-журавлик. Тамара Коломієць

Кран підйомний край дороги,
Мов журавлик довгоногий,
Мов журавлик-журавель
Із небачених земель.

Вірш про підйомний кран

Поверта до мене шию:
– Полетів би, так не вмію.
Хоч багато маю сил –
Я важкий та ще й без крил.

– Не журись! – втішаю крана.-
Скоро я дорослим стану
І змайструю все як слід –
Будеш крано-вертоліт!

Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

На прибережному піску
Смагляві діти гралися
І в синю далечінь морську
З цікавістю вглядалися.

От показався пароплав,
Немов хмарина сиза.
— Невже ж він,— Петрик запитав,
Насправді із заліза?

— І дно залізне, і боки,
А от пливе — не тоне! —
Незрозуміло для Луки
І навіть для Антона.

— А це тому,— сяйнув Олесь
Очицями кристальними,—
Що він обвішаний увесь
Кругами рятувальними!