Вірші про собак, про песиків

Збірник віршів про собак, про песиків, собачок, про цуценят. Цікаві вірші для дітей. Вірші про собак українською мовою. Читайте на МегаЗнайка: “Я і ти” Людмила Савчук, “Бабусин песик” Наталя Забіла, “Кусючий собака” Валентина Байкова, “Цуценятко ще малятко” Олександр Богемський.

Вірші про собак. вірш про песика

Бабусин песик. Наталя Забіла

Жила собі бабуся,
Із нею песик жив.
Вона дружила з песиком,
Із нею він дружив.
Бабуся якось ввечері
Спекла смачний пиріг
І песика покликати
Побігла на поріг.
Прийшла назад —
Ой лишечко!
Подівся десь пиріг!..
І бідний, бідний песик
Голодний спати ліг.
Пішла бабуся кашку
Варити з молоком.
Прийшла назад —
А песик воює з гусаком!
Пішла бабуся рибки
Купити в рибака.
Прийшла назад — а песик
Танцює гопака!
Пішла бабуся в зелен сад
Нарвати там грушок.
Прийшла назад —
А песик одягся в кожушок!
Пішла вона до кравчика
Замовити штанці.
Прийшла назад —
А песик пече собі млинці!
Пішла вона до шевчика
Купити чобітки.
Прийшла назад —
А песик розмотує нитки!
Пішла вона купити
Солодкі пиріжки.
Прийшла назад —
А песик подер усі книжки.
Бабуся до книгарні
Пішла купить нові.
Прийшла назад —
А песик стоїть на голові!
Ніхто ніколи песика
Не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже:
— Не пустуй!
А песик каже:
— Гав!

Кусючий собака. Валентина Байкова

«Кусючий собака!» —
Об’ява казала.
«Кусючий собака!» —
Табличка вважала.
«Кусючий собака!» —
Розсердились люди.—
З господарем пса
Ми водитись не будем!
Бо нащо тримати
Собаку такого,
Що може вкусити
Ні з того ні з сього! —
Та ось випадково
По цьому провулку
Йшов хлопчик маленький
І їв свіжу булку.
Хлопчинка, звичайно,
Читати не вмів
І в двір, де собака кусючий,
Забрів.
Побачив хлопчинка
Рудого собаку.
Собака спочатку
Присів з переляку.
Кусючий собака
Маля не вкусив:
Він лагідно булки
Шматок попросив.
Приємно обидва
В садочку гуляли,
Приємно обидва
Собі розмовляли.
Аж тут у провулку
Почав хтось кричати:
—  Ой, треба дитину
З біди виручати! —
Народ на подвір’ї
Зібрався, з’юрмився,
Народ із господарем хати
Сварився.
Собака ж кусючий
Сидів, дивувався,
Бо зовсім не знав,
Що кусючим вважався.

Пірат. Лідія Компанієць

Пірат—це вівчарка,
Розумна й завзята…
Три роки
Ростив і глядів я Пірата.
Ростив не для себе —
Ростив для держави:
Сьогодні Пірат
Від’їздить до застави…

…В далеку дорогу,
У путь невідому Пірата свого
Виряджав я із дому.
Майна у собаки
Було небагато:
Медалі,
Намордник —
Всі речі Пірата…
Весь час на вокзалі
Скавчав він в тривозі:
Лякали собаку
Гудки тепловозів.
Були в нього очі
Такі сумовиті,
Немов промовляли:
«Де ж дружба на світі?
Куди ти мене віддаєш?
Це ж — нечесно!»
Пірате,
Тварино моя безсловесна!
Чекає тебе
Прикордонна застава!
Життя твоє буде
Цікаве-цікаве:
Ти будеш з бійцями
В дозорі стояти.
Ти зловиш колись
Диверсанта, Пірате!
Прощаймося ж, друже!..
На довгу розлуку
Давай мені лапу,
А я тобі — руку!..
…Поїхав Пірат
Із бійцем у вагоні…
Я довго стояв
В самоті на пероні.
А потім в мовчанні
Вернувся до хати…
Зустрів мене вдома
Мій котик вусатий;
Мій щиглик у клітці
Піснями залився…
Присів я до столу,
Присів — зажурився:
Я бачу і досі
Піратові очі.
З котом я не граю
І птаха не хочу:
Нема мені втіхи
Ні з’тим, ані з другим…
Я знаю тепер,
Як прощатися з другом!

Цуценятко ще малятко. Олександр Богемський

Цуценятко
Ще малятко,
Але схоже вже
На татка:
Кого добре знає —
Хвостиком вітає.

Я і ти. Людмила Савчук

Зачекай-но, песику,
Зупинись!
Ось який вже виріс я —
Подивись!
Не спіши так, песику,
Не біжи!
А зі мною краще ти
Подружись!
Буду тебе кістками
Пригощать,
Від кота Муркотика
Захищать.
Буду я любить тебе,
Берегти…
Будем завжди друзями
Я і ти.

Поділіться з друзями:

  • Час читання:2 хв. читання