Тиша за вікном. Ната Гончаренко

Коли ізранку відпускає
З обіймів ніжних добрий сон,
Мене приємно день стрічає
І будить тиша за вікном.

Цвірчать горобчики сіренькі,
Синичка в світ своє несе,
І день зовсім іще маленький
На кволих ніжках тихо йде.

Люблю я тишу ніжну ранку,
Люблю чарівний наспів дня,
Бо як виходиш з ними з ґанку,
Несеш у світ зерно добра,
Мелодія пташок одвічна
Лиш про найкраще нам співа
І завжди нас у світ той кличе,
Де в серці радість прожива.