Наш рід. М’ястіківський А. (оповідання)

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила. — Що це буде, нене?…

Коментарі Вимкнено до Наш рід. М’ястіківський А. (оповідання)

Неня. М’ястківський А. (оповідання)

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид. — Якій нені? — питає Дмитрик.—…

Коментарі Вимкнено до Неня. М’ястківський А. (оповідання)

Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко

Україно, п’ю твої зіниціГолубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво!І…

Коментарі Вимкнено до Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко

Гей, нові Колумби й Магеллани… В.Симоненко

Гей, нові Колумби й Магеллани,Напнемо вітрила наших мрій!Кличуть нас у мандри океани,Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже…

Коментарі Вимкнено до Гей, нові Колумби й Магеллани… В.Симоненко

Ні перед ким не станеш спину гнути. Василь Симоненко

Ні перед ким не станеш спину гнути,Не віддасися ворогу в ясу,Якщо ти зміг, товаришу, збагнутиСвого народу велич і красу.

Коментарі Вимкнено до Ні перед ким не станеш спину гнути. Василь Симоненко

Древній, обікрадений народе! Василь Симоненко

Древній, обікрадений народе!Над тобою прошумів розбій,Та кати не вкрали твою вроду,Не всушили дужий мозок твій. Нові покоління, як обнова,В лоні…

Коментарі Вимкнено до Древній, обікрадений народе! Василь Симоненко

Я не бував за синіми морями… Василь Симоненко

https://youtu.be/8I5-_Pjusw4 Я не бував за синіми морями,Чужих доріг ніколи не топтав, —В своїм краю під буйними вітрамиЩасливим я і вільним…

Коментарі Вимкнено до Я не бував за синіми морями… Василь Симоненко

Лебеді материнства. Василь Симоненко

Мріють крилами з туманулебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима,Материнська добра ласкав неї за…

Коментарі Вимкнено до Лебеді материнства. Василь Симоненко

Веселка (казка-поема). Ігор Калинець

Ігор Калинець "Книжечка для Дзвінки". 1991 рік, видавництво «Веселка». *** Якось, дивлячись на вечорове небо, мені згадалося Шевченкове: Зоре моя…

Коментарі Вимкнено до Веселка (казка-поема). Ігор Калинець