В одному з історичних документів розповідається, що в епоху римського імператора Калігули учні, які користувалися пергаментом, написане злизували язиками.
Згодом почали користуватись пемзою. Пергамент, що виробляли з шкіри тварин, був твердий, і стирання камінчиками йому не шкодило.
Однак справа ускладнилась з виникненням паперу. Та ось понад двісті років тому відомий англійський хімік Дж. Прістлі попробував стерти шматочком каучуку проведену олівцем лінію.
Через кілька років у магазинах з’явилися гумові кубики – предки сучасної гумки. Згодом розпочалось виготовлення гумок, які стирали написане не тільки олівцем, а й чорнилом.