Хоч сторона моя багата,
Красива квітами й людьми,
Найкраща в світі — рідна хата
Під ясеновими крильми.
У ній тепло, і очі мами,
І доброта її руки,
А над смутними образами
Горять барвисті рушники.
Тут батьків труд і труд матусі,
Поліття чесне, не рясне,
А хліб домашній на обрусі —
Неначе сонце весняне.
Йдемо додолу, як на свято,
Любуємося ворітьми:
Найкраща в світі рідна хата
Під ясеновими крильми.