Збірник загадок про тварин, загадки з відгадками та відповідями – завжди цікаве заняття для дітей.
Загадки про лісових мешканців – загадки про зайчика. Збірник загадок про зайчика для допитливих дітей та їх батьків, вчителів, вихователів.
Кому з дітей невідомий довговухий житель лісу – зайчик. Він і в казках, і в загадках про зайця, і у віршах, і в скоромовках. Спритний зайчик-пострибайчик, зайчик-побігайчик подобається діткам.
Відомий дітям і його панічний страх перед вовками, лисицями та іншими хижакам, а також вміння «дати драла». У загадках про зайчика згадується і про те, як змінюють зайчики колір своєї шубки на зиму.
Загадки про зайця можна пропонувати найменшим діткам і тим, хто вже навчається в школі. Всім вони будуть до вподоби. Щоправда загадки бувають різної складності. Тут вже вибір за вчителями, вихователями, батьками.
Біжить він по долині
в сіренькій кожушині.
(Заєць)
Біжить чимчик по долинці
У сіренькій кожушинці.
(Зайчик)
Загадка про зайця. В. Гринько
Він із казки, він із пісні,
В нього зубки як залізні.
Капустину він гризе
Зветься звір на букву Зе.
(Заєць)
Влітку сіренький,
А взимку біленький,
Довгі вуха має,
Швидко стрибає.
(Заєць)
Влітку сірий,
Взимку білий.
(Заєць)
Влітку — сірий, взимку — білий,
Полохливий, несміливий,
Попсує в городі грядку —
Утікає без оглядки.
А собачий вчує гавкіт,
Так душа відразу в п’ятки?
(Заєць)
В полі, в лісі, навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду,
Їм капусту на городах.
(Заєць)
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеликий сам на зріст.
На городі побував,
Нам капусту попсував.
Довгі ноги – скік та скік…
Ми погнались, він утік…
(Заєць)
Довговухий пострибайчик.
Відгадайте, хто це?
(Зайчик)
Загадка про зайчика. Дишкант Катерина
Зима побілила поля і ліси,
Алеї і парки, гаї і сади.
Йому ж дарувала біленький кожух,
В який загорнувся від п’яток до вух.
Ні вовку, ні лису хвалитись не став –
На снігу лишився лиш слід, де стрибав.
(Зайчик)
Зимою в білому, як сніг,
А влітку в сірому гуляє.
Вловить його ніхто не зміг,
Тому що ноги довгі має.
Великі вуха, косий зір,
Як називається цей звір?
(Заєць)
Не ходжу я, а стрибаю,
Бо я спритні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би і коня.
Я страшенний боягуз,
Дуже я усіх боюсь.
(Заєць)
Пара довгих вушок,
сіренький кожушок,
скорий побігайчик,
як він зветься?… (Зайчик)
Сіренький кожушок,
пара довгих вушок,
скорий побігайчик,
а зоветься… (зайчик)
Що за дивний звірок –
Скік та скок, скік та скок!
Він стоїть серед трави –
Вуха більше голови.
(Заєць)
Я — вухастий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса.
Я усіх-усіх боюся.
(Заєць)
Я маленький, я вухатий,
Сірий, білий, волохатий.
Я стрибаю, я тікаю,
Дуже куций хвостик маю.
(Заєць)
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі навкруги –
Скрізь у мене вороги.
(Заєць)