Вірші про травень – третій місяць весни

Весна. Олена Роговенко

Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.

Травень. Коваленко Олена

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,

І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.

В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.

Травень. Тамара Коломієць

А чим же місяць травень
Поміж братами славен?
Іде і весело співа,
Дощами землю полива,
Святковими піснями
І громом над полями.
Не з лійки-поливалки,
А з грозової хмарки.

Травень. Оксана Сенатович

Я травень — сонця помічник,
Я в сонця — сонячний двірник:
Щоденно вранці на зорі
Його стрічаю у дворі,
Кажу до нього: — В добрий час,
Ласкаво просимо до нас.
Я травень — місяць-килимар,
Я ще вигадник і штукар:
Луги вкриваю килимами,
Дружу з бездомними птахами
І в килимах отих густих
Ліплю будиночки для них.
Я травень — місяць-золотар,
Позолочу старий амбар,
Нехай на сонці золотіє
Старий амбар, і двір, і дім.
Нехай старий світ молодіє
Під диво-пензликом моїм.

Травень. Ф. Тютчев

Люблю я час грози весною,
Коли травневий перший грім,
Немовби тішачися грою,
Гуркоче в небі голубім.
Луна співає голосисто,
От дощик бризнув, пил летить,
Краплин прозорчасте намисто
На сонці золотом горить.
Біжать потоки з гір суворих,
Пташиний не змовкає гам,
І в лісі гам, і шум у горах —
Усе підспівує громам…

Травень. Т. Полубко

Каштанчик свічечками,
Кульбабка – ліхтарями
Присвічують,
Щоб травень святкував.
А він, наш кучерявий,
Зростив розкішні трави,
Ще й квіти
Поміж них порозкидав.
Ну, як тут не присвітиш?
Квітки збирають діти,
Вінки сплітають, дякують йому.
Голівоньки квітчають
І пісеньки співають,
Звеличуючи радісно весну.

Травень. Тетяна Чорновіл

Збивши з трав холоднi роси,
На свiтанку Травень косить,
Дружне птаство стоголосе
До небес його пiдносить.

Праця Травневi вдається
Любо росами косити,
А Весна стоїть смiється,
Заплiтає в коси квiти.

Пiд калиною для Травня
Тихо пiсню заспiвала.
Та весняна пiсня давня
Соловейка здивувала.

Всякий пiсню слухать хоче,
Нащо раптом обiрвалась!
Посмутнiли в Весни очi,
Десь iти вiд нас зiбралась.

Так заведено у свiтi –
Що прийде – те все минає.
Довго травам зеленiти,
Тiльки Травня вже немає.

Ще косив на луках зрання
Та й пропав кудись з Весною.
Лiто йде. Весни прощання
Лине пiснею сумною.

Травень. Яків Щоголів

Не дивуйся, що з весною
Інший світ настав:
Полем, лісом і водою
Травень завладав!

Глянь у поле: по коліна
Досягла трава;
Сонце, жито і ярини
Яр’ю облива.

Подивись на прозір річки,
Як її вода,
Ллючи хвилі невеличкі,
Млоддю вигляда.

Хлопчик стиха коло броду
Тягне рогозу;
Темна сила хиле в воду
Вільху і лозу.

А ходім сюди зо мною
В чорностволий ліс, —
Він ще листвою густою
Не зовсім заріс.

Тут тобі остання пташка,
Жоден черв’ячок;
На стволині черепашка,
На траві жучок, —
Скажуть всі вони: «З весною
Інший світ настав;
Полем, лісом і водою
Травень завладав!»

Травень-художник. Віктор Бойко

Любить травень малювати
трави, квіти, сонце, хату.
Не запитує, чи можна.
Все малює – він художник.
Намалює озеро,
комарів під лозами,
Хвіст красивий півню,
а шпаку – шпаківню.
І кульбаби у траві
найсправжнісінькі, живі.
Синім річку намалює –
Травень синю фарбу любить.
І червону, й жовту, й чорну,
бурякову, помідорну.
Шепотять під вітром клени:
— Не забув ти про зелену?

Травнева пісня. Максим Рильський

В травні трави молоді,
Ніби хвилі по воді,
Розливаються широко,
Аж радіє наше око.

В травні – праця на полях,
На городах, у садках;
Праця з піснею дзвінкою,
Як сестра живе з сестрою.

Травень кожен трудівник
Зустрічать піснями звик,
Як же нам, трудящих діти,
Не співати, не радіти!