Верес. Володимир Пархоменко

Цікаве природнице оповідання для дітей про те, що таке верес і чому місяць вересень називають вереснем.

Верес. Володимир Пархоменко

Усяка пора року по-своєму хороша. Напровесні гарно в степу. Влітку тягне на річку. Перші дні осені, коли ще по-літньому припікає сонце, буяє зелень і тільки де-не-де замайорить жовтий листок, найкраще зустріти у хвойному лісі…

У сосняку до міцного аромату живиці приєднується ледь вловимий медовий запах квітів вересу. Пружні приземкуваті стебельця цієї рослини густо вкриті гострими листочками, які зеленіють більшу частину року.

То окремими кущиками, то килимами на сотні квадратних метрів простяглась вересова поросль. На кінець літа вересові килими вкриваються рясним бузковим цвітом.

Вересовий цвіт — невичерпна скарбниця нектару, і колгоспні пасічники поспішають вивезти вулики у ліс. Довго цвіте верес — з серпня по жовтень. Але найбільше — в дев’ятому місяці року, тому й називають його — «вересень».

Верес. Володимир Пархоменко

Чудовий буває сосняк, прикрашений вересовим килимом, уранці. Зоряної ночі впала на трави і кущі роса. Сонце піднялося над лісом і міріадами іскор засяяло на росинках.

Зволожені гострі листочки вересу наче в посрібленому оксамиті. Місцями серед глянсуватих листків ясно-червоними намистинками виблискують ягоди брусниці, піднімаються над землею сироїжки в різнобарвних шапках.

Ідеш усе далі й далі, легко, на повні груди дихаєш цілющим повітрям, напоєним тонким ароматом…
Хороше в сосновому лісі, коли там рання осінь постелила розквітчаний верес!