Зміст сторінки
Відеопрезентація до Дня вишиванки
Вікторина до Дня вишиванки
Історія Дня вишиванки
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.
Цікавинки про вишиванку
Вишиванка– символ приналежностідо роду та нації, ознакаукраїнськості, яка вирізняєукраїнця у багатомірному, багатовбраномуглобалізованомусвіті, це наш етнічний бренд.
Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
Давньогрецький історик Геродот (V століття до нашої ери), описуючи побут скіфів, говорив, що в традиційному одязі цього народу використовувалася вишивка. Скіфи – це древні племена, що населяли степову зону нинішньої України. Арабські джерела, які відносяться до Х століття, згадують русів, які носили одяг з вишивкою. Археологічні розкопки підтверджують давнє походження вишиванки: на Черкащині була знайдена збережена сорочка, походження якої відносять до IV століття.
З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки! Найбільш популярні прийоми: вишивка хрестом та гладдю, мережка та інші.
В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання.
Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними.
Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі.
Чорний колір наділений магією життєвої сили рідної землі; уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток. Білий колір символізує світло і високодуховність.
Синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному),
Жовтий – відображає сонце, свободу, щастя, багатство.
Зелений – символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу.
Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, родючістю.
Сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.
Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний (геометричний), рослинний і тваринний.
На українських модних подіумах тема вишивки подається в найрізноманітніших варіантах. Багато відомих українських дизайнерів дуже вдало обігрують наш традиційний одяг, презентуючи і на батьківщині, і всьому світові чудові зразки своєї творчості. Наш національний етно-колорит продовжує надихати і закордонних дизайнерів, які створюють нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків.