Обман (брехня)

Курочка й лисичка. Олександр Олесь

Прийшла до курочки лисичката й каже: “Курочко-сестричко,вийди сюди на подвір’я,тут таке гарне повітря,в місячнім сяйві хатки,лагідно світять зірки…Підемо вкупі з тобою гуляти,—в ніч таку соромно спати…Підемо ми у лісочок,там соловей, як дзвіночок,там квіточки запашні,роси, сунички смачні”.Курочка каже: “Лисичко,добра, любенька сестричко,щось мені хочеться спати…Може б, з рябеньким пішла ти?..Ти ж все одна та й одна…На, Рябко! […]

Курочка й лисичка. Олександр Олесь Read More »

Прийшла до курочки лисичката й каже: “Курочко-сестричко,вийди сюди на подвір’я,тут таке гарне повітря,в місячнім сяйві хатки,лагідно світять зірки…Підемо вкупі з тобою гуляти,—в ніч таку соромно спати…Підемо ми у лісочок,там соловей, як дзвіночок,там квіточки запашні,роси, сунички смачні”.Курочка каже: “Лисичко,добра, любенька сестричко,щось мені хочеться спати…Може б, з рябеньким пішла ти?..Ти ж все одна та й одна…На, Рябко!

Вовк-миротворець. Василь Симоненко

Голодний Вовк, що лиш розбій творив,Якось вночі Вівчарці говорив:— Нема за мною й крапельки вини.Я зовсім вже не той, що був допіру,Я з вівцями давно бажаю миру,Аби лишень погодились вони.Отож прошу — пусти мене в кошару,Бо з ними я сьогодні віч-на-вічБажаю повести правдиву річ… Вівчарка, хитрість бачачи наскрізь,Сказала Вовку: — Ти в кошару лізь,Але як

Вовк-миротворець. Василь Симоненко Read More »

Голодний Вовк, що лиш розбій творив,Якось вночі Вівчарці говорив:— Нема за мною й крапельки вини.Я зовсім вже не той, що був допіру,Я з вівцями давно бажаю миру,Аби лишень погодились вони.Отож прошу — пусти мене в кошару,Бо з ними я сьогодні віч-на-вічБажаю повести правдиву річ… Вівчарка, хитрість бачачи наскрізь,Сказала Вовку: — Ти в кошару лізь,Але як

Ледар-брехунець. Степан Олійник

Просить матуся Миколу:— Синку, внеси мені дров!..—Ледар скрививсь і про школуМамі нагадує знов: — В мене уроків багато,Сила задач і письма…—З п’ятого поверху матиЙде до сарая сама. Дров узяла вона в’язку,Йде, спочива що ні крок:Робить синочкові ласку,Хай тільки вчиться синок. Вийшла, звалила додолуВ’язку важкеньку сама.Зве на хвилинку Миколу —Дома Миколи… нема. Раз погукала і вдруге.Де

Ледар-брехунець. Степан Олійник Read More »

Просить матуся Миколу:— Синку, внеси мені дров!..—Ледар скрививсь і про школуМамі нагадує знов: — В мене уроків багато,Сила задач і письма…—З п’ятого поверху матиЙде до сарая сама. Дров узяла вона в’язку,Йде, спочива що ні крок:Робить синочкові ласку,Хай тільки вчиться синок. Вийшла, звалила додолуВ’язку важкеньку сама.Зве на хвилинку Миколу —Дома Миколи… нема. Раз погукала і вдруге.Де

Скупий та правдивий. Грузинська народна казка

Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові: – Годі вже нам, Габріеле, черствий хліб їсти! Іди пошукай якоїсь роботи, бо вже люди з нас сміються. Доки ж сидіти коло нетопленої

Скупий та правдивий. Грузинська народна казка Read More »

Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові: – Годі вже нам, Габріеле, черствий хліб їсти! Іди пошукай якоїсь роботи, бо вже люди з нас сміються. Доки ж сидіти коло нетопленої

Прокрутити вгору