Курочка й лисичка. Олександр Олесь

Прийшла до курочки лисичка
та й каже: “Курочко-сестричко,
вийди сюди на подвір’я,
тут таке гарне повітря,
в місячнім сяйві хатки,
лагідно світять зірки…
Підемо вкупі з тобою гуляти,—
в ніч таку соромно спати…
Підемо ми у лісочок,
там соловей, як дзвіночок,
там квіточки запашні,
роси, сунички смачні”.
Курочка каже: “Лисичко,
добра, любенька сестричко,
щось мені хочеться спати…
Може б, з рябеньким пішла ти?..
Ти ж все одна та й одна…
На, Рябко! На, Рябко, на!”
Тільки лисичка почула,
хвостиком зразу махнула,
та у ворота, та з двору,
в пущі дрімучі та в нору.
Дверці замкнула й сидить.
Серце і хвостик тремтить.