Хмаринки мчать, мов білі коні… Володимир Ладижець

Хмаринки мчать, мов білі коні,
Ген, ген у полонини.
Ми вслід їм плескаєм в долоні,—
Бо то ж весна вже лине!

У небесах співці крилаті

Вже дзвонять в цимбалята.

Ну, як же нам сидіти в хаті,

Коли у полі свято!

Ген перший трактор під горою…
Та це ж татусь на ньому!
Біжу назустріч борозною,
Несу пиріг із дому.

На рушничку подам врочисто:
— Сама спекла я нині.—
Хай скаже татко трактористам:
— Дивіться, господиня!