Зміст сторінки
Збірник віршів про дуже цікаву тварину – вірші про коня. Збірник віршів про коней українською мовою.
Дуже хочу коника. Андрій М’ястківський
Був би в мене коник —
Я пишався б ним,
Називав би коника Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжка зробив би
Я йому з лози,
Вороний би хлопчиків
У садок возив.
Дуже хочу коника…
Не з крамниці, ні,
А того, що бігає
В полі, в табуні.
Коник гривою трясе. Анатолій Камінчук
Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривою трясе.
Золота вуздечка – брень!
Золота підківка – дзень!
Про коня
Наснивсь мені сон про коня,
Ніби я іду навмання,
А у лісі страшенно,
Вітер віє шалено,
А я впевнено далі іду.
Тишу порушено, дивлюся зворушено,
Я на того коня.
Він чудовий стрункий і умілий,
А грива м’яка та красива.
Осідлала я того коня,
Й поскакали ми разом в дива…
(Автор taniam. За матеріалами сайту: http://www.poetryclub.com.ua)
Спочатку на коні. Олесь Лупій
Вподобав Гриць собі лоша
Булане, струнконоге.
Водиці, сіна чи вівса
Щодня несе для нього.
Сміються з Гриця хлопчаки:
Погляньте ви на диво !
Ми мріємо про літаки,
А він про кінську гриву.
А Гриць всміхнувся й відповів,
Поправивши кашкета:
Навчуся їздить на коні,
А потім – на ракетах.