Хмаринки мчать, мов білі коні,
Ген, ген у полонини.
Ми вслід їм плескаєм в долоні,—
Бо то ж весна вже лине!
У небесах співці крилаті
Вже дзвонять в цимбалята.
Ну, як же нам сидіти в хаті,
Коли у полі свято!
Ген перший трактор під горою…
Та це ж татусь на ньому!
Біжу назустріч борозною,
Несу пиріг із дому.
На рушничку подам врочисто:
— Сама спекла я нині.—
Хай скаже татко трактористам:
— Дивіться, господиня!