Вірші про березень

Збірник віршів про березень

Березень. Павло Грабовський

Зiйшли снiги, шумить вода,
Весною повiва;
Земля квiточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.

Веселе сонечко блистить,
Промiння щедро ллє;
Гайок привiтно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє…

вірш про весну. Вірш про березень

Бабуня-трава. Андрій Малишко

Бабуня-трава, жовтокоса й тиха,
Глянула з-під снігу, а в небі сонцем.
Глянула вдруге — жайворон в’ється,
Молоточками дзвонить в синю тарілку
— Еге ж, виходьте, мої травенята,
Березень!

І висипали малі травенята
Рястом, проліском, білим роменом,
В луг, на подвір’я, попід ворота.
А чотири травки в глиняний горщик
Вскочили на підвіконня —
І заглядають в хату.

Береза розвивається. Анатолій Камінчук

Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.

Березень. Вадим Крищенко

— Що ти, березню, приніс?
— Соку із беріз.
— Поспішаєш ти куди?
— На городи і в сади.
— Що ти будеш там робити?
— Сіяти зерно і квіти.

Березень. Марійка Підгірянка

Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.

Щораз довше огріває
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.

Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.

Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.

Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді —
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді!

Березень. Полинок Валентина

Крап-дзень!
Крапле березень.
Вже потічки заструміли,
Очі проліски розкрили,
У струмочках вмилися,
Сонечку вклонилися.

Березень. Михайло Стельмах

Звелися рiки i лугами
Блакитно простягають путь,
А в небi хмари лебедями
Iз ополонок воду п’ють.

Га? спинились над водою
I тихо входять в клекiт рiк,
I хмелем бродить пiд корою
В березах чистий, свiжий сiк.

Налита сонцем i вiтрами,
Хлюпоче веслами весна,
I пiднiмає буйнi трави
Земля хмiльна i запашна.

В цi днi бажаєш свiт щасливий
Черпнути вiдрами до дна.
I смiло сiяти на ниви
Багатство ярого зерна.

Березень як зайчик. Анатолій Камінчук

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля.
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.

Глянув на полянку,
Там дзвенить ручай:
— Друже, на світанку
Весну зустрічай!

Весняний плач беріз та кленів. Олекса Ющенко

Стань в гаю і пильно стеж:
Плаче клен, берізка теж.
Знай: то сік уже пішов,
Рух його почався знов.

Прилетів навпростець
Розвеселий вітрець:
— Я — весняний сурмач!
Плач отой — веселий плач!

З радості плаче клен:
В зелен маєві знамен
Буде вся земля буять!
Досить спать! Годі спать!

Білий котик виповза.
Де червона лоза,
А за ним — без числа
Із брунатного чохла
Котиків пухнастих
Біло-попелястих!
Отаке в природі, бач,—
Сік пішов! Весняний плач…

Весняний плач беріз та кленів. Олекса Ющенко

Краплина. Вадим Крищенко

Березневої пори
Кап-кап-капає згори.
У краплині дужа сила —
Дірку у льодку пробила.

І хоч дірка невеличка,
З неї виткнулась травичка,
Дивиться на небо сине —
Щиро дякує краплині.

Синім джерельцем з синіх снігів… Андрій М’ястківський

Синім джерельцем з синіх снігів
Синій струмочок задзюркотів.
Синьою піснею день привітав,
Синьою стрічкою гай заквітчав.
Щедро розсипав скрізь у долині,
Наче намисто, проліски сині.