Вірші про весну. Василь Діденко

Вірші Василя Діденка про весну — це ніжні та мелодійні поезії про пробудження природи, повернення тепла й красу весняного світу. У віршах «Десь подівся пролісок», «Коли тепло вертається» та «Край городу вишні білі» оживають сонячні галявини, перші квіти, зелені берізки, спів зозулі, метелики та білосніжний цвіт вишень. Поет допомагає побачити красу весни у звичайних природних явищах і нагадує про важливість дбайливого ставлення до рослин.

Десь подівся пролісок. Василь Діденко

Десь подівся пролісок,
та весні не край,—
знов зозулі голосом
закукукав гай.

Галявину виткали
сонця промінці.
І торкає квіткою
вишня по руці.

Вітер поміж кленами
грає в сопілки.
Косами зеленими
мають берізки.

Коли тепло вертається. Василь Діденко

Тієї, що у березні,
нема на річці криженьки.
Кульбабки жовті в березі
росою миють ніженьки.

Весна дзвенить, весна ґуля,
вкриває листям пагілля.
Весна зими не слухає,
погожим вітром дмухає.

Метелик — наче квіточка.
Він — ранній вісник літечка.
Нехай йому літається,
коли тепло вертається.

Коли тепло вертається. Василь Діденко (відео)

Край городу вишні білі. Василь Діденко

Край городу вишні білі
наробили заметілі —
розметали пелюстки.
Понад луки, понад поле
поспішають бистрі бджоли
мед збирати залюбки.

Я беру тоненьку гілку.
А вона:
— Пусти, Васильку,—
так почулося мені,—
не ламай мойого цвіту:
скоро-скоро бути літу —
вродять вишеньки смачні.