Вірші про ягоди і фрукти. Вірші про садок

Збірник віршів про фрукти і ягоди. Вірші про сад для дітей. Вірші про яблука, груші, виченьки, черешеньки, виноград, кавун…

Виноградна лоза і вітер. Тетяна Горобець

У жовтім плетеві лоза,
Звисають грона винограду.
Лишилася на ній сльоза,
Торкнувся вітер її радо.

Вона відчула дотик той
І наче жінка зашарілась.
О мій герой, о мій герой,
Не відлітай, прошу намилість.

Почув прохання вітер ті
І ніжно так лозу погладив.
Тебе я буду берегти,
А ти пригостиш виноградом.

З тих пір вони тепер удвох,
Лоза і вітер поруч вранці.
Як пада дощ, немов горох,
Танцює він для неї танці…

Вишеньки. Леся Українка

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
«Ой того ми так високо
Виросли на гіллі,—
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

Грушка. Катерина Перелісна

Грушка я, хоч невеличка, 
Та солодка і м’яка, 
І цвіла я, й наливалась, 
І поспіла — глянь яка!
Понеси мене до мами –
Подаруночок зроби, 
Хоч я знаю, що матуся 
Всю мене віддасть тобі.

Їмо – і вам дамо

І холодна,
і смачна
серединка
кавуна!
Мов солодке
ескімо!
Ми їмо –
і вам дамо!

Після нічної зливи. Віктор Кочевський

Уночі в саду чимало 
Злива яблук назбивала, 
А вже груш отих натрушено — 
Вся трава прим’ята грушами. 
Ти таких іще не їв: 
Медяні, жовтасті, гарні, 
Ніби глечички янтарні, 
Повні свіжих стільників. 
А оця велика груша — 
Мов подзьобана, недужа: 
З неї дзизкає оса… 
Не бери цієї груші, 
Не бери, бо покуса!

Про виноград і осінь. Назар Куліш

Сьогодні осінь пахне виноградом
Духмяним, стиглим, непристойно запашним.
Життєві будні, шикувавшись у паради,
Роками мчалися по нім.
Сьогодні осінь пахне виноградом
Налитим сонцем і остудженим зірками,
По ньому хмари прокотились стадом…
Життя за ними шелестіло сторінками…
Сьогодні осінь пахне виноградом
Терпким як біль минулих перемог.
Котрі невдячно підминала зрада,
Котрі вмивав сльозами навіть Бог.
Сьогодні осінь пахне виноградом.
Зірвеш — відчуєш п’яний аромат.
А за спиною осипатиметься градом
Минулих літ духмяний виноград.

Садочок. Жарко Яків

Гарно   в   нашому   садочку:
І дерева, і квітки —
Чорнобривці та барвінок,
Ружа, м’ята, нагідки!

Яснокрилі робітниці —
Бджілки    навкруги    гудуть,
Мед    солодкий    та    пахучий
Нам у вулики несуть.

Я по стежці походжаю,
Любо на усе дивлюсь
І у книжечку маленьку
Заглядаю, бо вже вчусь.

Черешні. Наталя Забіла

Черешні. Наталя Забіла

В садку черешні вистигли,
прозорі, золоті.
Красуються на дереві
у всіх на видноті.
Злітаються горобчики
до ягідок смачних,
а всі дівчатка й хлопчики
вигукують до них:
– Некликані, непрошені,
від наших ягід – киш!
Ану найбільші кошики
несіть сюди скоріш!
До дерева драбиночку
ми зараз припнемо,
смачні черешні з гілочок
для себе нарвемо!
І от уже на дереві
веселі малюки,
і вже лежать у кошику
блискучі ягідки.
Хотілось нам черешеньок
давно покуштувать,
та ми не стали надзелень
їх з дерева зривать.
Солодкі, спілі ягоди
тепер зате їмо.
Зажерливим горобчикам
нічого не дамо.

Чим погані наші груші. Петро Ребро

Груші в нас смачні, духмяні,
Й родять рясно, й спіють впору
Лиш одним вони погані –
Що ростуть не вниз, а вгору.
Бо з-за цього, признаюся,
Кожен раз прохать я мушу
тата, маму чи бабусю:
– Підсадіть мене на грушу!

Яблука. Андрій Малишко

Я люблю, як буває осінню 
пахне яблуками у хаті. 
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені, 
на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане 
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами, 
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами, 
і планети — на них же схожі.
Мились росами десь під тучею, 
в землю падали в добрім літі, 
і ставала земля пахучою, 
ніби яблуко на орбіті…

Яблуко. І. ГРЕКОВА

Вірш про яблуко

Яблуко на яблуні весело висіло.
Яблуко на яблуні потихеньку зріло.
Птах будить яблуко
Вранці: – Прокидайся!
Дощик мочить яблуко,
Каже: – Купайся!
Яблуко старається,
туго наливається,
набирає соки,
надуває щоки!
Яблуко рум’яне
З круглими боками,
З круглими боками,
З червоними щоками.
Вітер гладить яблуко
По крутому боці,
Сонце гріє яблуко
І цілує в щоку.
Яблуко на яблуні
Весело висіло …
Чи не зірвати чи яблуко?
Адже воно достигло!