Зміст сторінки
Не залишу у біді. Грицько Бойко
Каченята молоді
Враз побігли по воді.
Крильцями залопотіли
І у вирій полетіли.
Тільки качка сидить,
В неї ніжка болить
І крилечко перебите —
їй не можна злетіти.
Плаче, плаче качка-мати:
-Де ж я буду зимувати?
Каченята молоді,
Не лишайте у біді…
Я кажу: — Не плач, не треба,
Я на поміч йду до тебе.
Заберу тебе до хати,
Там ти будеш зимувати.
Рани я твої загою,
А весною, а весною
Каченята прилетять.
Ми їх будемо стрічать.
З ними ти в очеретах
Заведеш своє: ках-ках!
Схожі. Грицько Бойко
Зайшов ослик до садка
І зірвав листок з дубка.
А Іванко із городу:
— Нащо нищиш ти природу?
І мерщій побіг в садок-.
Вирвав з коренем дубок.
Замахнувся на ослиська:
— Не підходь до саду й близько!
А осел з-за огорожі:
— Ми з тобою, хлопче, схожі!
Чому. Грицько Бойко
Чому це вся гусінь
Тепер на виду?
Чому це так весело
Їй у саду?
Гусінь радіє:
— Спасибі, Ігнатку,
Що на пташок
змайстрував ти
Рогатку!