“Колекціонер”. Віктор Кочевський

Омелько перед нами хваста,
Що він усім птахам гроза:
Яєчка теплі крапенясті
Показує із картуза.

— Зроблю колекцію на диво,
Ви всі позаздрите мені…—
І нишпорить в садку, на ниві,
У хащах лісу, в бур’яні.

Йому, Омелькові, байдуже,
Що квилить іволга в саду
І двоє соловейків тужать,
В гнізді зустрінувши біду.

Прилипла до руки пушина,—
Мовчать кропив’янки-співці,
І пісня радісна пташина
Вмира в Омельковій руці.