Соняшник. Тамара Артем’єва Важку голову схилив,Золотим картузом вкрив.Як дідок, собі куняє,Бо вже літечко минає.Налились його зернята,Вже темніють оченята,Незабаром прийде час –Він запросить в гості нас.Як дорослі, так і діти,Будуть сонях теребити.й, які смачні зернята,Покуштуйте їх, малята. Соняхи. Петро Ребро На городі, в гарбузинні,Соняхи, мов хлопчаки,Ловлять сонячне промінняВ золоті свої шапки. Соняшник. Л. Куліш-Зіньків Глянув у …
Вірші про соняшник Докладніше »
На високому стеблі — велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне …
Починався літній день. На листі дерев переливалися всіма барвами веселки крапельки роси. Співали птахи, тягнулися квіти до Сонця, а над нами басовито гудів Джміль: – Ж-ж-жарко… Йому і справді було жарко. – Ж-ж-жорстоке Сонце, ж-ж-жорстоке. Почуло Сонце та й каже: – Кожен день я проміння на землю посилаю, щоб черешні скоріше дозрівали, щоб пташки співали, …
Сонце, сонечко та соняшник. Ірина Прокопенко (казка) Докладніше »
