Зміст сторінки
Соняшник. Тамара Артем’єва
Важку голову схилив,
Золотим картузом вкрив.
Як дідок, собі куняє,
Бо вже літечко минає.
Налились його зернята,
Вже темніють оченята,
Незабаром прийде час –
Він запросить в гості нас.
Як дорослі, так і діти,
Будуть сонях теребити.
й, які смачні зернята,
Покуштуйте їх, малята.
Соняхи. Петро Ребро
На городі, в гарбузинні,
Соняхи, мов хлопчаки,
Ловлять сонячне проміння
В золоті свої шапки.
Соняшник. Л. Куліш-Зіньків
Глянув у віконечко –
Теплий день який!
На горді соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки – дива,
Головою соняшник
Радісно кива.
Соняшник. О. Орач
На осонні соняшник
підроста,
голову за сонечком
поверта.
Дивиться він сонечку
просто в очі –
щось до мами-сонечка
мовить хоче.
