Зміст сторінки
Вірші про комашку-трудівницю – дитячі вірші про бджолу. Збірник віршів про бджіл і джмелів. Цікаві вірші про комах для дітей різного віку. Читайте дитячі вірші про бджолу українською мовою на нашому сайті.
Бджілка весело літає. Анатолій Камінчук
Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!
Бджілка. Грицько Бойко
Чого це над квітками
Схилилась дітвора? —
Малим цікаво знати,
Як бджілка мед збира.
А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
— Жу-жу, жу-жу, малята,
Я меду не віддам!
І забавляться з вами
Не маю я часу —
Солодку краплю меду
У вулик понесу!
Бджілка. Загадка-вірш. Катерина Перелісна
Хоч і не пташка,
Крилечка має,
Поміж квітками
В полі літає,
Збере пилочок –
І шусть у дірку!
Збудує з того
Нову комірку.
Солодкі соки
Приносить з квітів,
А з того буде
Для вас мед, діти.
Бджілка-трудівниця. Зінаїда Грієва
Бджілка-трудівниця –
Турботлива мати,
В садок полетіла
Нектару набрати.
Летіла, стомилася,
Крилечка тремтять,
І ніженьки згинаються,
Й оченьки болять.
Знесилена сіла
а яблуні цвіт.
Ледь-ледь відпочила
І знову в політ.
Їй треба додому
Скоріше летіти,
Бо вдома чекають
Гостинчика діти.
Бджілка. Яків Жарко
Бджілка літає
Серед квіток,
В улик збирає
Добрий медок.
Ох і солодкий
Сік у квіток,
Дасть досхочу нам
Меду дідок.
Скаже: — Жалійте,
Діти, бджілок:
Носять вони нам
Добрий медок.
Бджоли. Віктор Кочевський
Липа манить Івана
Жовтоцвітною гілкою:
Кожна квітка духмяна
Озивається бджілкою.
У бджолиному гомоні
Вся галява навкіл —
Ніби іскри від променів
Обернулися в бджіл.
Линуть цілі рої
Робітниць клопітких,
Запускають свої
У квітки хоботки.
А одна задзижчала,
З квітки випивши сік,
Піднялася і впала
У джерельний потік:
Певно, крильця заслабли
На роботі в бджоли,
Певно, липові краплі
Вниз її потягли.
Та не згасла в потоці
Трудівниця мала,—
Враз підхоплена хлопцем,
На руці ожила.
Бочка меду. Володимир Лучуук
Ланкова — метка бджола —
бджіл у поле привела.
Одні бджоли
підставляють
до квіток драбини,
інші бджоли
мед черпають
з квіту конюшини.
Жодна бджілка
не дармує
від самого ранку:
в спільну бочку
до садочку
носить мед у дзбанку.
— Бочку меду
беріть, люди!
Друга бочка
завтра буде!
Джміль. Андрій М’ястківський
— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад хміль…
От тобі й джміль!
Джміль. Валентина Полинок
Бабуся вересу нарвала,
Мені букет рожевий склала.
І я іду, й букет іде
Та голосно, мов джміль, гуде.
Сховався справді джміль у ньому,
Щоб я приніс його додому.
Джміль. Іван Драч
Ще вчора джміль гудів —
сьогодні вже нема,
Застиг від холоду,
ледь лапками він меле,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
На щире сонце — в затишок осоння.
Джмелями літаки собі гудуть,
І джміль до них гуде собі спросоння.
Літо. Тамара Коломієць
— Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола.—
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ! —
Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.
Ми з бджолою. Анатолій Костецький
Навколо мене луг бринить,
а на мені —
бджола сидить.
Сидить і крильцями сія,
така вона дивачка:
напевне, думає, що я
не хлопчик, а ромашка.
Торкає носиком ледь-ледь
бджола мене за руку,
немов у ній шукає мед
або вітає друга,
або схотіла просто так
посидіти зі мною,—
нелегко ж
цілий день літать
на самоті з собою!..
Так ми й сиділи.
А за мить
знов кожен з нас
кудись летить
над лугом різнобарвним.
— Привіт! —
бджола мені дзижчить,
і я у відповідь:
— Привіт! —
І нам —
страшенно гарно.
Польові дзвіночки. Ліна Костенко
Піднімає джміль фіранку.
Каже: – Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
– У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок – як намет.
Тільки дощ – як кулемет.
Початок медоносу. Степан Жупанин
Медонос весняний
Розпочався нині.
І гудуть невпинно
Вулики бджолині.
А дідусь між ними
Ходить на світанку,
Слухає, як бджоли
Дзумкають веснянку.
Бджоли дідусеві
Бороду обсіли,
Думали: то перший
Цвіт весняний білий.
Прилетіла бджілка. Грицько Бойко
Прилетіла бджілка,
Бджілка-срібнокрилка,
Сіла на травиці,
Склала свої крильця.
– Де була, хороша?
Може важка ноша?
Може притомилась,
Чи з дороги збилась?
– Я й не натомилась.
З дороги не збилась, –
Сіла на травинку,
П’ю смачну росинку.
Уклоніться квіточці. Олександр Богемський
Синьоокий ранок
Грає на сопілку,
Бджоленят в дорогу
Наставляє бджілка:
– Де б ви не літали,
Чи в саду, чи в лузі,
уклоніться кожній
Квіточці в окрузі.
А ще побажайте
Красного їм літа –
І багато меду
Подарують квіти.
Хміль і джміль. Анатолій Камінчук
По тичині в’ється хміль.
Біля хмелю в’ється джміль.
— Шу-шу-шу,— шумкоче хміль.
— Дзу-дзу-дзу,— дзумкоче джміль.
Ми стояли поблизу,
Шум той слухали внизу.
Я сказав: — Шумкоче хміль! —
Ти сказав: — Дзумкоче джміль!