Понад лісом
Грім.
Хмари мчать щодуху,
Ой, тікайте в дім,
Затуляйте вуха!
Я ж стою собі й сміюся:
Громовиці не боюся.
Хай гуркоче,
Скільки хоче,
Не було би тільки граду.
А як дощик захлюпоче,
Всі його зустрінуть радо,
І великі і малі,—
Всі колгоспники в селі!
Понад лісом
Грім.
Не піду я
В дім!