Ген на небеснім сизім прузі
Пливуть хмарини парусові,
А тут розвісили медузи
Свої зелені парасолі.
Мигтить сріблястих рибок зграя
Й сідає десь на дно камінне,
І сам я рину і пірнаю,
Перетворившись на дельфіна.
Я не боюся анітрохи
У цім казковім дивнім царстві:
У мене гумові панчохи —
Світло-зелені довгі ласти.
Тугий шолом наліз на вуха
Ще й добре скло у мене зряче,
Од видиху мого напруго
Над трубкою фонтанчик скаче.
У водоростях, наче в лузі,
Ховаються рачки-креветки…
І я пливу, в глибінь дивлюся,
Читаю дна живу абетку.