Чайка. Вірш Михайла Стельмаха
Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у сап’янці’,—
Так зате дітки чаїні
Не в болоті сплять, а в сіні.
* Сап’янці — чобітки.
Чапля чайку чаювала. Катерина Дишкант
Чапля чайку чаювала,
Чай у чашку наливала.
Чайка враз щось закричала –
Чапля чай порозливала.