Вірші про січень – другий місяць зими

Вірші про другий місяць зими, але перший місяць у році. Вірші про січень українською мовою.

Січень. Коваленко Олена

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

Січень. Марія Познанська

…Сніг січе безперестанку
– Січень трудиться ізранку!
І мороз не угаває –
Коле голками в лице…
Та ніхто з нас не зважає
Ані трішечки на це!
Ми гартуємося змалку,
І дарма, що з вітром сніг:
Загартованих, щоб знали,
Не збиває вітер з ніг.

Січень. Тамара Коломієць

Січень-ткач полотна білі
тче, щоб землю одягти.
Стелить з пуху заметілі,
щоб посіви зберегти,
одягати шати срібні
кожній липі і дубку,
пританцьовуючи дрібно
од морозу на льодку.

Січень. Тамара Коломієць

Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:
— Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш?

Місяць січень очі мружить:
— Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не мерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.
Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, —
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!