Перекинута шпаківня. Ліна Костенко
Плаче шпак уранці після зливи,де шумлять на греблі явори,що шпаківню вітер чорногривийперекинув денцем догори. Борсаються бідні шпаченята,як його зарадити біді?Кліпають із пітьми оченятами:– Випадемо, татку, що тоді? Ще якби їм день чи півторадні,ще якби їм днів хоча б із п’ять!Бо вони ще ж зовсім безпорадні –падаючи, ще не полетять. Як же, хлопці, хатку ви прибили,що …
Перекинута шпаківня. Ліна Костенко Докладніше »