Про ворону / гаву / сороку

Однокрил. Григір Тютюнник

Однокрил. Григір Тютюнник

(Оповідання зі збірки “Лісова сторожка”.) Днів зо три Кузьці роботи на розсаднику немає, тому що гайворони спершу бояться опудал. Налетять із лісу великою крикливою зграєю, тільки замахнуться сісти на лан, аж гульк — «Данило» порожніми рукавами на них махає, «дід Миколайчик» ляскає полами піджака, а «баба Оксьонша» так лопотить фартушиною, що годі підступиться… То чорнокрилі …

Однокрил. Григір Тютюнник Докладніше »

Грачине містечко. Микола Магера

Грачине містечко. Микола Магера

Шлях, що стрічкою простягся на сто кілометрів від Хмельницького до Кам’янця-Подільського, чи не найкращий на древньому Поділлі. По обидва боки асфальтованого шосе зеленим шумом стрічають подорожнього стрункі тополі, що вишикувалися нескінченними рядами, наче солдати на параді, розлогі волоські горіхи, чепурні клени, високі ясени, розкішні приземкуваті кущі. На тому шляху, що за вісім кілометрів від міста …

Грачине містечко. Микола Магера Докладніше »

Ворона і Гадюка. Іван Франко

На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо. Не надіючися ніякого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися вороненята, стара Ворона полетіла шукати для них поживи. Та в дуплі тої верби загніздилася чорна Гадюка. Вона тільки того й ждала, щоби Ворона вивела молодих, і скоро тільки стара вилетіла з гнізда, зараз Гадюка вилізла …

Ворона і Гадюка. Іван Франко Докладніше »

Прислів’я, приказки, прикмети про птахів

Прислів'я, приказки, прикмети про птахів

Прислів’я, приказки, прикмети про птахів Видно птаха по пір’ю. Видно птаха по польоту. Всяка пташка свої пісні має. Де багато пташок, там нема комашок. Доспівалась пташка до зими, пришилося під стріхою зимувати. Зав’яз пазурець — і пташці кінець. Кожна птиця знайде свого Гриця. Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі. Ліпше …

Прислів’я, приказки, прикмети про птахів Докладніше »

Гава і Лисиця. Леонід Глібов. Байка

Гава і Лисиця. Леонід Глібов. Байка

Літаючи по дворах, Гава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки здатная була. От узяла та й полетіла, Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку: Усе було, ще ковбаси не їла. «Спасибі,— думає,— розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились; Поміж людьми, як кажуть, добре й …

Гава і Лисиця. Леонід Глібов. Байка Докладніше »