Карпати

На полонину. Володимир Ладижець

Все на горуПлаєм,Де ростуть густі ялини,Я й ПрокопикПоспішаємДо отар на полонину. Там дідусь овечим сиром,Ягідьми нас почастує.Потім ми візьмем сокиру,Дров для ватри приготуєм,Щоб всю ніч палахкотіла,Щоб лились казкиСтрумками,Як ходив тутДовбуш смілий,Бився в горах із панами.А над нами будуть зорі,Як оті весняні квіти,Будуть пралісиУ зворахТаємниче шепотіти.Буде груди лоскотатиМедовий запах сіна…Ой і добре жПодріматиУ дідуся на колінах!

Осінь у Карпатах. Володимир Ладижець

Осінь у карпатах

На сотні струн смереки грають. Шумить, гуде сріблястий бук. Калини кетяги над плаєм Самі аж просяться до рук. Спустились череди в оселі, Сліди засипав жовтий лист. Прудкий олень на голій скелі Склика табун, як той горніст. І, наче хвиля в час припливу, Луна по лісу загула, Злякала білку полохливу, Що виглядала із дупла. У небі, …

Осінь у Карпатах. Володимир Ладижець Докладніше »