Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині. Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся. — Тату, куди бабуся йде? — питає син. — Зустрічати або проводжати, — каже батько й усміхається. — Ось як ми зустрінемося з бабусею, …
Скажи людині: “Доброго дня!”. Василь Сухомлинський Докладніше »
В Оленчиної матусі народився хлопчик. Радіє Оленка: тепер у мене є братик. Прокинулася вночі Оленка, бачить — схилилась мама над колискою та й співає колискові. Заворушилась заздрість в Оленчиній душі. Тепер, думає, мама вже не любитиме мене так, як раніше. Бо треба ж і Петрика любити. — Мамо, — каже Оленка вранці, — ой, як …
Юрків дідусь занедужав. Дідусеві вісімдесят п’ять років. Він знає чимало цікавих казок та дивних бувальщин, які любить слухати Юрко. А зараз дідусь лежить і важко дихає. Мама наказала: – Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води – подай свіжої, попросить відчинити вікно – відчини. Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За …
Коли вона назвала своє ім’я, ми страшенно здивувалися. “Війві” — ніхто з нас ніколи такого не чув. Того дня Марина Сергіївна зайшла до класу з цим білявим дівчиськом і сказала: — Діти, у нас поповнення — матимете нову товаришку, вона вчитиметься разом з вами… Марина Сергіївна, мабуть, хотіла ще щось додати, але дівчисько глянуло на …
Удосвіта вийшов Петрусь із татом надвір. Тато їхав у поле на роботу й пообіцяв узяти його з собою. Небо вже посвітлішало, на сході зайнялася рожева смуга. Петрусь задивився на зорі. Вони мерехтіли на проясненому небі. Петрусеві здавалося, що хтось гасить їх одну за од-ною. Ось на небі лишилась одна-однісінька зірка. Петрусь і просить: — Татку, …
У маленькому будинку жив Скульптор. Він вирізував з дерева людей, тварин, казкових птахів і навіть квіти з тонкими прозорими пелюстками. Поряд зі Скульптором жив Хлопчик. Мама цього Хлопчика випалювала з дерева вугілля, продавала його на базарі, тим і жили. Хлопчик часто приходив до майстерні Скульптора, сідав на ослін й дивився, як з дерева народжуються життя …
Пішли ми якось у гості. До Генки. Він нам двері вичиняє з відром у руці. І в коридорі підлога мокра. – Ой, – ми кажемо, – в тебе так чисто! А де ваш килимок, щоб ноги витирати? А він: – Знаєте, хлопці, я оце щойно в квартирі прибрав, бачите, навіть підлогу помив. У мене зараз …
У бабусі на селі, обіч дороги, що вела до річки, на просторій, порослій бур’яном місцині завжди паслася велика брудно-біла коза. Цілими днями вона завзято скубла траву, і якби той лужок був меншим, то давно б уже виїла на ньому всю зелень. Та, на щастя (певна річ, козине щастя), він був досить великий, і їжі їй …
Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв’язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв’язувати задачу, як раптом на парту впала записка. «Це знову, мабуть, від Петрика, — подумав Віталик. — Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої …
Кінь утік. Василь Сухомлинський Докладніше »
У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його приятель хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й думає йти гуляти — Скляний чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові: — Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. …
Пішов раз малий Федько з матір’ю на поле картоплю копати. — Вісім років тобі, — каже мати, — працювати час по-справжньому. Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати …
Як Федько відчув у собі людину. Василь Сухомлинський Докладніше »
Мати послала Олега і Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе. Зраділи хлопці: давно не були в дідуся. У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо, думають. Принесли дідусеві нову вишиту сорочку, що мати передала. Подякував дідусь і каже: — Ідіть, діти, в садок, ласуйте яблуками. Побігли хлопці у садок, наїлися яблук. Дідусьпоставив …
Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів. — Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер. Хлопчик …
Який слід повинна лишити людина на землі. Василь Сухомлинський Докладніше »
Дуже повчальне оповідання для читання дітям. Оповідання українською мовою. Обговорювати тут є що: стосунки між дітьми, поведінку дівчаток, поведінку вчителя… Читайте, аналізуйте, робіть висновки. Оповідання Дяченко Софії – 15 років, Черкаська область (2018р). Лялька. Дяченко Софія Субота… Вероніка збирала речі для дитячого будинку. Її діти вже повиростали, то не викидати ж їх на смітник? Благодійністю …
Юлія Нилівна роздала нам красиві листівки. – Через тиждень Міжнародний жіночий день Восьме березня. Напишемо привітання вашим мамам і відішлемо поштою. Важкі слова – вітаю, свято, щастя, здоров’я – Юлія Нилівна написала на дошці. У всіх вийшло однаково, тільки адреси різні. Я написав «Цілую». Сергійко – «Міцно цілую». Тоді зверху маленькими літерами дописав: «Міцно», а …
– Алло! Алло! Святий отче Миколаю, тут я, дуже нечемний Данко. Я кличу тебе зі свого маленького телефону, що мені татко подарував. Я прошу, прийди до мене і принеси мені малий літак. Такий зовсім малий, малюсенький – такий, щоб міг трошки, трошечки літати по кімнаті, якщо я його накручу. – Святий Миколаю, я був дуже нечемний: я скинув горщик …
– Петрику, чого ж ти такий сумненький? – питалась мати-вдова свого семирічного синка-школярика, гладячи йому голівоньку. – Та тому, мамочко, що в мене ні доброго плащика, блюзка латана, і черевики діряві, і з штанів коліна вилазять… Мати не відповіла на слова синка, хоч як хотів він почути, що йому скаже на те мама, але вона тільки тяжко віддихнула. … ні …
Дарунок Миколая. Юрій Станинець. Оповідання Докладніше »
