Хоча слон — велетень, а горобчик — малеча, у світі природи розмір очей не завжди означає якість картинки. Ось як це працює:
Чому горобчик перемагає?
Птахи взагалі є “чемпіонами” із зору серед хребетних. Горобчик бачить світ зовсім інакше:
- Деталізація. Гострота зору горобця в кілька разів вища, ніж у людини, і тим паче вища, ніж у слона. Він здатний помітити крихітну комаху або зернятко з великої відстані.
- Кольори. Птахи бачать більше кольорів, ніж ми. Окрім стандартного спектра, вони сприймають ультрафіолет. Для горобця світ набагато яскравіший і контрастніший.
- Швидкість сприйняття. Горобці бачать світ “швидше”. Якби горобець дивився кіно, він би бачив не суцільний фільм, а окремі кадри, бо його мозок обробляє візуальну інформацію миттєво (це допомагає маневрувати під час польоту).
А що зі слоном?
Слони, попри свої розумові здібності, мають доволі посередній зір.
- Далекозорість та розмитість. Слони бачать предмети чітко лише на невеликій відстані (до 10–20 метрів). Те, що далі, для них виглядає розмитим.
- Кольори. Вони дихромати (як багато інших ссавців), тобто сприймають світ переважно у відтінках синього та жовтого, погано розрізняючи червоний та зелений.
- Акцент на інші органи. Слон більше покладається на свій феноменальний нюх та слух (зокрема інфразвук), ніж на очі.