Збірник повчальних віршів-заповідей для дітей українською мовою. Вірші заклики любити природу, шанувати батьків, не забувати Батьківщину…
Ріка себе рятує берегами, А для народу пам’ять – оберіг. Минуле – як заорані кургани, Вони існують, хоч не видно їх. На світі можна втратити багато… Найбільша втрата – пам’ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті – Минуле невіддільне, наче тінь.
Зима, весна, яскраве літо і осені барвисті шати… Живемо у прекраснім світі. Його потрібно пізнавати. Вивчаймо, друзі, з юних літ обряди, звичаї і мову. Це — наш чарівний дивосвіт. Це — роду нашого основа.
Коли лягаєш спати, сину, перед молитвою щораз перегорни прожиту днину: чи не приніс кому образ, щось діяв нині довгождане — чи марнотою день стелив. . . Бо як без тебе сонце встане, щоб душу сором не спалив. Коли до сну відходиш, доню, сьогодні, завтра — перед тим пошли у спогади погоню, яким той день залишиш …
Дуже цікавий і корисний вірш від Ірини Жиленко для школяриків і не тільки.
… Не марнуй хвилин безцінних!
Час минає, час іде
невловимо, безупинно…
Мій школярику, спіши!
Учися, дитино, бо вчитися треба! Учися, голубко, хай розум не спить, Хай серце і воля, і дух росте в силу, Для життя, для світла треба ся учить. Учися, дитино, бо світ цей не батько – Широкий, розлогий, мов поле в степу; Знайти в нім дорогу той лише потрафить, Хто служив науці, хто вчився в життю! …
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем …
Любіть Україну, як сонце, любіть… Володимир Сосюра Докладніше »
Щоб ти був щасливим – тобі заповім:Люби Батьківщину всім серцем своїм!Найбільше у світі люби ти її!Є інші держави, є інші країА рідна Вітчизна у світі одна,Для тебе, мій друже, як мати, вона.
Ще малий, але ж сміливець — Сам біжить у гай… Ти, мій хлопче, українець — Те запам’ятай. Ще мала, а по барвінок Вже ходила в гай… Ти, дівчатко, українка — Тож не забувай. Вирина стежина рідна З теплої трави… Мати наша — Україна, Не забудьте ви.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми – українці? І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще …
Віктор Баранов. До українців Докладніше »
Так, є у кожного свій шлях. І я лечу, неначе птах, І дякую батькам за долю. Колись я виросту, колись Згадаю друзів, з ким я вчивсь, Учителів і рідну школу. Хай в небі сонце виграє, Наснагу жити нам дає, Добро творити у любові, Бо тільки з ним не згасне світ. Бо тільки батька заповіт Веде …
