Я не бував за синіми морями… Василь Симоненко
Я не бував за синіми морями,Чужих доріг ніколи не топтав, —В своїм краю під буйними вітрамиЩасливим я і вільним виростав….
Симоненко Василь
-
-
Пісня. Василь Симоненко
Що ярами глибокими, степом та лісамиЙшли козаки проти хана, блискали списами.Гей, іржали ситі коні, вороні й булані,Майоріли короговки у густім…
-
Вже два десятки стукнуло хлопчині. Василь Симоненко
Вже два десятки стукнуло хлопчині,І вже під носом натяк є на вус.Лише для мами я в одному «чині» —Як був…
-
Матері. Василь Симоненко
В хаті сонячний промінь косоНа долівку ляга з вікна…Твої чорні шовкові косиПрипорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили —Наче праці…
-
Щедрість. Василь Симоненко
Благословенна щедрість! Все від неї,Від щедрості думок, сердець і рук.Краса сповита матір’ю-землеюВід щедрості страждань її і мук. І ми народжені…
-
Одинока матір. Василь Симоненко
Він мовчки впав.Отерпли зорі строгі,Страждання опустилось на лице,І краяв теміньПередсмертний стогін,Безпомічний і гострий,Мов ланцет.Його вже не було.А ненависть стожалаМечами помсти…
-
Скільки б не судилося страждати… Василь Симоненко
Скільки б не судилося страждати,Все одно благословлю завждиДень, коли мене родила матиДля життя, для щастя, для біди. День, коли мої…
-
Лебеді материнства. Василь Симоненко
Мріють крилами з туманулебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима,Материнська добра ласкав неї за…
-
Кривда (“У Івася немає тата…”). Василь Симоненко
У Івася немає тата.Не питайте тільки, чомуЛиш від матері ласку знатиДовелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти,І вистрибує,…
-
Нашої заслуги в тім не бачу. Василь Симоненко
Нашої заслуги в тім не бачу,Нашої не знаю в тім вини,Що козацьку бунтівливу вдачуНам лишили предки з давнини. Нам і…
-
Я… Василь Симоненко
Він дивився на мене тупоОчицями, повними блекоти:— Дарма ти себе уявляєш пупом,На світі безліч таких, як ти.Він гримів одержимо і…
-
Я хочу буть несамовитим. Василь Симоненко
Я хочу буть несамовитим,Я хочу в полум’ї згоріть,Щоб не жаліти за прожитим,Димком на світі не чадіть. Щоб не пекли дрібні…
-
Ви плачете? У вас, напевне, горе… Симоненко В.
Ви плачете? У вас, напевне, горе,І ваші сльози варті співчуття,Та хай ніколи смуток не побореНестримної любові до життя. І хай…
-
Можна. Василь Симоненко
Можна вірить другові чи милій,Марить наяву чи уві сні,Білизну червневих ніжних лілійЗаплітать букетами в пісні. Можна жить, а можна існувати,Можна…
-
Не докорю ніколи і нікому. Симоненко В.
Не докорю ніколи і нікому,Хіба на себе інколи позлюсь,Що в двадцять літ в моєму серці втома,Що в тридцять — смерті…
-
Самотність. Василь Симоненко
Часом я самотній, ніби Крузо,Виглядаю з-за обрію кораблів.І думка безпорадно грузнеВ клейкім баговинні слів. На своєму дикому островіВ шкірянці з…
-
Крапля в морі
На світі законів немало,Я нагадаю один:Щоб море не висихало,Потрібно багато краплин. Але в штормову годину,Як море бурунить гнів,Потрібна зайва краплина,Щоб…
-
Навіщо бундючитися пихато. Василь Симоненко
Навіщо бундючитися пихато,Гріться в похвалах?Слава не ртуть:Мало великим себе уявляти,Треба великим буть.
-
Помилка. Василь Симоненко
Помилялись не тільки люди,Помилялись навіть святі.Згадайте: Ісус від ІудиМав останній цілунок в житті. Ми не святі, не боги, а значить,Не…
-
Найогидніші очі порожні. Василь Симоненко
Найогидніші очі порожні,Найгрізніше мовчить гроза,Найнікчемніші дурні вельможні,Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива,Найсолодші кохані вуста,Найчистіша душа незрадлива,Найскладніша людина проста. Але правди…
-
Берези, в снігу занімілі. Симоненко В.
Берези, в снігу занімілі,Іній на вітах слізьми,Про що ви мрієте, білі?— Про сонце мріємо ми… Дуби в крижаній кольчузі,Одягнуті в…
-
Я не люблю зими — вона така убога. Симоненко В.
Я не люблю зими — вона така убога,Одноманітна, барвами скупа,І місяць білий — круглий, як лупа, —Втопає в царстві мертвого…
-
У маленьких очах відбувається світ… Василь Симоненко
У маленьких очах відбивається світ —Гамірливий, гучний і великий —Буйна радість зелених віт,Білі хмари і срібні ріки. В них —…
-
Маленькі сонця. Василь Симоненко
Минула ніч, і сонце білогривеНесе на тросі огненному день,І блискітки, швидкі та метушливі,Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать каштани, стомлені і…
-
Зимовий вечір. Василь Симоненко
Зимовий вечір,Закуривши люльку,Розсипав зорі,Неначе іскри,Пустив хмарки,Мов кільця диму,І, проскрипівши чобітьми,Шепнув морозам,Щоб готували вікна,Ліси вбиралиУ білий інійТа готувалиЙому постіль.
-
Як хороше радіти без причини. Василь Симоненко
Як хороше радіти без причини,Коли на місто сутінь опадаІ чується, як тихо, безупинноДзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема,…
-
З вікна. Василь Симоненко
Синиця в шибку вдарила крильми.Годинник став. Стріляють німо стіни.Над сизим смутком ранньої зимиПринишкли хмари, мов копиці сіна. Пливе печаль. Біліють…
-
Завірюха. Василь Симоненко
Ой, зима!Біжить, регоче біло,Бубонами брязкає в степу…Вам усе на світі зрозуміло?Просвітіть, премудрі,НедозрілуДушу мою,Зрячу і сліпу!Душу примітивну,Як хурделиця,Білу й зрозумілу,Наче сніг!їй…
-
Осінній дисонанс. Василь Симоненко
Небо скуйовджене і розколисанеДрантя спустило на темні бори.Сонного місяця сива лисинаПолум’ям сизим горить. З ротатим, ридаючим рикомВітри орди хмар несуть,І…
-
Минуле не вернуть. Василь Симоненко
Минуле не вернуть,не виправить минуле,Вчорашне — ніби сон,що випурхнув з очей.Як луки навесніховаються під мулом,Так вкриється вонопластами днів, ночей.Але воно…
-
Ти знаєш, що ти — людина. Василь Симоненко
Ти знаєш, що ти — людина.Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні….
-
Любов. Василь Симоненко
Дзвенять німою тугою ліси,Коли їх ніч тремтлива обнімаєІ від очей у ревності ховаєПринади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси,Як…
-
Комета і сірник. Василь Симоненко
В холоднім космосі блукаючи без цілі,Вона Землі хвостом не обминеІ омахів вогнисті заметіліЗ нічного неба щедро сипоне. І довго будуть…
-
Ніч в озері. Василь Симоненко
В мовчанні вод пригнічено-веселихЗастигли зорі на холоднім дні —І озеро нагадує меніВеликий таємничий келих. На дні повільно хмари темно-синіПовзуть, немов…
-
Кукурікали півні на рушниках… Василь Симоненко
В Ониськи дерев’яніли ноги, коли десь поруч дзвенів його голос. Вона завжди йшла повз нього ледве жива і не сміла…
-
Вино з троянд. Василь Симоненко
На неї задивлялися навіть дідугани, і вже рідко який хлопець не міряв очима з голови до п’ят. В одних у…