Любов. Василь Симоненко
Дзвенять німою тугою ліси,Коли їх ніч тремтлива обнімаєІ від очей у ревності ховаєПринади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси,Як…
Симоненко Василь
-
-
“Квіти” Василь Симоненко (поезія)
Слів на описи не трачу, словом не передаси їх земної, безсловесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,…
-
Мій Київ. Василь Симоненко
В ночі осінні, холодні й нудніЧасто ввижається Київ мені.Вийду з палатки, у темінь пірну,Думкою-мрією в Київ майну.Мріють крізь хмари зорі…
-
Вдома. Василь Симоненко
Я вернувся сьогодні додому,І весь день у кімнаті моїйЩирі друзі мої й знайомі —Поспішай лиш стрічать, радій! — А підріс!—…
-
Уманським дівчатам. Василь Симоненко
Умань! Добра, ласкава УманьХмари в небі — мов сива шаль.Я люблю у Софіївці думать,Із минулого знявши вуаль. Обійду усі гроти…
-
Дуби не гнуться до землі (із циклу “Заячий дріб”). Василь Симоненко
Скрізь Вітер нашумів,Що Дуб сякий-такий:«Упертий дуже вінІ зовсім не гнучкий.До того вже, нахаба, загордився,Що, скільки я не дув,Ні разу не…
-
Не бажаю я нічого… В.Симоненко
Не бажаю я нічого, хочу тільки одного:Стуку серця дорогого біля серденька мого.Хай мене, немов пилину, носить доля по землі,Подаруй мені…
-
Одурена. В.Симоненко
Він байдуже потис їй рукуІ не чув її милих докорів,І так довго стогнали по брукуПерестуки її підборів.І стояв він, тупий,…
-
Я і в думці обняти тебе не посмію. В.Симоненко
Я і в думці обняти тебе не посмію,А не те, щоб рукою торкнутися смів.Я люблю тебе просто — отак, без…
-
Є в коханні і будні, і свята. В.Симоненко
Є в коханні і будні, і свята,Є у ньому і радість, і жаль,Бо не можна життя заховатиЗа рожевих ілюзій вуаль….
-
Ніби краплі жовті, в темну воду… В.Симоненко
Ніби краплі жовті, в темну водуСтиглі зорі падають вночі.Ти ідеш крізь синю прохолоду,Підійнявши місяць на плечі. Ти ідеш… Іди собі…
-
Ти не можеш мене покарати. В.Симоненко
Ти не можеш мене покаратиБлискавками з-під милих брів,Бо тебе я навіки втративЩе до того, як вперше стрів. Ти не можеш…
-
Вона прийшла. В.Симоненко
Вона прийшла непрохана й неждана,І я її зустріти не зумів.Вона до мене випливла з тумануМоїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла,…
-
Тиша і грім (збірка). Василь Симоненко
Средь этой пошлости таинственной,Скажи, что делать мне с тобой:Недостижимой и единственной,Как вечер дымно-голубой?А.Блок I Довго спали вітри у ярах на…
-
Понеси мене на крилах… В.Симоненко
Понеси мене на крилах, радосте моя,Де на пагорбах і схилах сонця течія. Де стоять в обновах білих, в чистому вбранніРідні…
-
Є тисячі доріг… В.Симоненко
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,Є тисячі ланів, але один лиш мій.І що мені робить, коли малий зажинокСудилося почать на…
-
Український лев. В.Симоненко
Бубнявіють думки, проростають словами,їх пагіння бринить у завихренні днів —Цілий тиждень живу і ходжу між левами,Недаремно ж і місто взивається…
-
Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко
Україно, п’ю твої зіниціГолубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво!І…
-
Українська мелодія. В.Симоненко
Довго тужить сумна бандураПро діла у старій сивині,І якусь невідому зажуруНавіває та пісня мені. Не мелодія — збурена рана,Не слова,…
-
Земле рідна! Мозок мій світліє. В.Симоненко
Земле рідна! Мозок мій світлієІ душа ніжнішою стає,Як твої сподіванки і мріїУ життя вливаються моє. Я живу тобою і для…
-
Чую. Василь Симоненко
Чую, земле, твоє дихання,Розумію твій тихий сум,Як на тебе холодні світанняРонять пригорщами росу. Знаю — зливи та буйні грози,І роса…
-
Гей, нові Колумби й Магеллани… В.Симоненко
Гей, нові Колумби й Магеллани,Напнемо вітрила наших мрій!Кличуть нас у мандри океани,Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже…
-
Україні. Василь Симоненко
Коли крізь розпач випнуться надіїІ загудуть на вітрі степовім,Я тоді твоїм ім’ям радіюІ сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокраяУ…
-
Шум полів. Василь Симоненко
(Над “Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниціЯ відчуваю в плескоті хлібів —Здається, сотні змучених рабівЗвели до сонця стомлені правиці. Зелений подих…
-
Я закоханий палко, без міри… В.Симоненко
Я закоханий палко, без міриУ небачену вроду твою.Все, що в серці натхненне і щире,Я тобі віддаю. Ти дала мені радісну…
-
Моя мова. Василь Симоненко
Все в тобі з’єдналося, злилося —Як і помістилося в одній! —Шепіт зачарований колосся,Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету…
-
Ні перед ким не станеш спину гнути. Василь Симоненко
Ні перед ким не станеш спину гнути,Не віддасися ворогу в ясу,Якщо ти зміг, товаришу, збагнутиСвого народу велич і красу.
-
Приручений патріотам. Симоненко В.
Обмивши губи в нарзані чи каві,Дожовуючи свіжий бутерброд,Ви стаєте великі й величавіІ любите Вітчизну і народ. Ви чуєте народні віщі…
-
Стільки в тебе очей… В.Симоненко
Стільки в тебе очей,стільки рук і мозолів,скільки крапель в Дніпріі у небі зірок.Ти не падав од вітру,з біди не безволів,не…
-
Старість. Василь Симоненко
Сім десятків дідові старому,Сам незчувсь, коли і відгуло. —Вже лице пожовкло, як солома,Борознами вкрилося чоло, Сяють очі глибоко спідлоба,Тільки пух…
-
Древній, обікрадений народе! Василь Симоненко
Древній, обікрадений народе!Над тобою прошумів розбій,Та кати не вкрали твою вроду,Не всушили дужий мозок твій. Нові покоління, як обнова,В лоні…
-
Де зараз ви, кати мого народу? В.Симоненко
Де зараз ви, кати мого народу?Де велич ваша, сила ваша де?На ясні зорі і на тихі водиВже чорна ваша злоба…
-
Мій родовід. Василь Симоненко
Вельможі пихаті і гордіПлетуть родоводів в’язь:В одного — прапрадід став лордом,В іншого — прадід князь. Баньки уп’явши в минуле,Гордо ця…
-
Дід умер. Василь Симоненко
От і все.Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу.Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту.І…
-
Піч. Василь Симоненко
Лиже полум’я жовте черево,Важкувато сопе димар,Галасує від болю дерево,Піднімаючись димом до хмар. Бубонять рогачі і кочерги —Щось пригадують з давнини,І…
-
Люди — прекрасні… Василь Симоненко
Люди — прекрасні.Земля — мов казка.Кращого сонця ніде нема.Загруз я по серцеУ землю в’язко.Вона мене цупко трима.І хочеться бути дужим,І…
