Вірші про 1 Вересня, Свято першого дзвоника, День знань
Найкрасивіші та найщиріші вірші про 1 вересня допоможуть дітям відчути урочистість і радість свята Першого дзвоника.
Перше вересня — це день, коли літній відпочинок змінюється на шкільні будні, а тиша в класах наповнюється дзвінким дитячим сміхом. Це свято, що символізує початок захопливої подорожі у країну Знань, де на кожного чекають нові друзі, цікаві відкриття та мудрі наставники.
Для маленьких першокласників це справжня казка, сповнена хвилювання та урочистості, а для учнів старших класів — зустріч із рідною школою та впевнений крок до нових звершень. Нехай цей навчальний рік розпочнеться з гарного настрою та натхнення!
Ми підготували для вас добірку щирих і мелодійних віршів про Перший дзвоник, День знань та золоту осінь. Ці поетичні рядки допоможуть створити святкову атмосферу, підготуватися до урочистих лінійок або просто відчути особливу магію цього дня.
Обирайте вірш, що припав до душі, та насолоджуйтеся моментом початку нового шкільного шляху!
1 Вересня. С. Гордієнко
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь – черв’ячок
Всіх вітає діточок!
Барвінок іде до школи. Богдан Чалий
Літо-літечко летіло,
Лепетало, лопотіло,
Гнало пагіння густе.
Наш город, мов гай, росте!..
Всяк до серця мав роботу
І трудився всмак, до поту,
Бігав, порпався, стрибав,-
Не злічити всіх забав.
Раптом – жайворонка голос.
Мов зерно розсипав колос.
Падав срібний голосок
На город і на лісок.
– Діти, діти, годі гратись!
– Час до діла, дітки, братись!
Книги, зошити беріть.
Завтра в школу! Фіть-фіть-фіть!
Буде школа в лісосмузі.
В ній директор – мудрий Крук.
Кандидат усіх наук.
Вас, Барвіночку Хрещатий,
Будуть Одуди навчати
І граматиці, й лічбі.
Щоб і людям, і собі…
Щоб, із буковок почавши,
До наук тягнувся завше
Наш Барвінок бойовий,
Що город уславив свій!
День знань. Ольга Науменко
(1 вересня)
Вже канікули скінчились,
Двері школи відчинились –
Звідусіль прямують діти
Та несуть портфелі й квіти.
Гучно дзвоники лунають,
Школярів усіх вітають,
Зустрічають першачків,
Що прийшли із дитсадків.
Всі сміються та радіють,
Адже добре розуміють,
Що навчання просвіщає,
У житті допомагає.
День такий знаменний. Грицько Бойко
Закінчилось літо.
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова! —
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання.
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється.
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Дзвоники. Анатолій Камінчук
Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.
До школи. Степан Жупанин
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
До школи. Микола Сингаївський
Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі.
До школи,
До школи,
До школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги,
До книги,
До книги
Душа поривається знов.
Дозріли калинові гронця
Над ними ясніє блакить
До сонця,
До сонця,
До сонця,
Як спів наша мрія летить.
Відколи, скажіть нам, відколи
Цей вересень з нами рідня?
До школи,
До школи,
До школи,
Ведуть нас дороги щодня.
Завтра до школи. Ганна Черінь
Торік я ще була мала,
Не діставала до стола,
То й клала на стілець підвишку –
Грубезну телефонну книжку.
А вчора стала до одвірка
(Це в нас така для мене мірка),
Дивлюсь – я виросла два інчі –
Хай книжку підкладають інші!
Я раптом виросла велика:
Не лізе ніжка в черевика,
Короткі стали спіднички,
Тріщать у плечах блюзочки!
Та маю я хорошу маму,
Що всякого купила краму:
Нові суконочки осінні,
І черевички теж нові,
Що витерплять моє носіння,
І спідничок нових аж дві!
Я з вечора книжки складала,
Гостренько олівці стругала,
І спать пішла якнайраніше,
Хай в школі буду розумніша!
Миколка-першокласник. Надія Кир’ян
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?”
Надходить осінь. Наталя Забіла
Веселе літо відцвіта,
пора його пройшла.
Хороша осінь золота
надходить спроквола.
В червоні й жовті кольори
вона фарбує лист.
От-от загляне й в табори,
покличе нас до міст.
І мимоволі кожен з нас
згадає залюбки
шкільні діла, знайомий клас,
і зошити, й книжки.
Ми зберемось біля кострів,
заведемо пісень,
щоб веселіше догорів
останній літній день.
І золотим осіннім днем,
набравшись влітку сил,
міцні й бадьорі ми ввійдем
в відкриті двері шкіл.
Перше вересня. Наталя Забіла
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі –
ідуть до школи первачки.
З гілок тополь злітає листя,
кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
переступають цей поріг.
Заходьте дружно та сміливо,
маленькі учні, в світлий клас;
життя цікаве та щасливе
розпочинається для вас.
Перше вересня. Олена Роговенко
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
Перший день. Ганна черінь
Раненько я прийшла до школи.
Там діти вже гули, як бджоли,
З новими зшитками в руках,
В нових гарненьких суконках.
Усі зачісані і вмиті.
Проте, готові і щомиті
Почати гратися в війну
Й скакати в хащах бур’яну.
Вже Лесь із Павликом завзято,
Хоч і одягнені про свято,
Взялись боротись не на жарт:
– А покажи, чого ти варт!
Були б качались по подвір’ю,
На щастя, врятував дзвінок.
Не довелось летіти пір’ю
Із їх новеньких сорочок.
Нова нас вчителька зустріла,
В нову кімнату повела;
Вона сміятись гарно вміла
І видно, що зовсім не зла.
Тут щі не долічились Али –
Лишмлась знов на другий рік!
Ми всі читали, малювали –
І непомітно час протік.
Пісня про Букварики. Грицько Бойко
Зелено, зелено
В нашому дворі.
Яснеє сонечко
Світить угорі.
Яснее сонечко
Дивиться в віконечко,—
Узяли ми в руки
Наші букварі.
Весело, весело
Завжди нам бува.
Кожен букварика
Радо розкрива.
Ми їх гортаємо,
Літери складаємо
І вчимось читати
Перші ми слова.
Вересень, вересень
Стане на порі.
Підем до школи ми,
Юні школярі.
Яснеє сонечко
Гляне у віконечко,—
В класі ми розгорнем
Наші букварі.
Світла мить. Тамара Коломієць
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.
Шкільний дзвінок. Любов Шостак
У путь зібрались журавлі-веселики,
попливли тумани від ріки.
Осінь заглядає у портфелики,
у новенькі ранці й рюкзаки.
Яблучно-горіховими зливами
стукотить в садах осіння рань.
А дзвіночок срібними мотивами
радо кличе у Країну Знань!