Як прийшли на нашу землю грецькі горіхи? Чому грецькі горіхи названо “грецькими”?
Ліс-годувальник. Володимир Уткін
Далі й далі в глибини Азії просувалося непереможне військо Олександра Македонського. І хоча назустріч йому виходили величезні армії, розбігалися вони, розгромлені вщент. Браві грецькі вояки форсували широкі ріки, перетинали палючі пустелі, продиралися крізь лісові нетрі. Тікали від завойовників місцеві жителі, захопивши майно і худобу. Палали ниви…
Але і у великого завойовника почалися свої труднощі. Військо голодувало. Не вистачало харчів. Воїни полювали на дичину, збирали ягоди, плоди, грабували селян.
Якось один із загонів вийшов до лісу. Був він величезний і густий. На розлогих деревах з лапатим листям побачили греки зелені плоди-круглячки, під зеленою шкіркою яких ховалися тверді горіхи. Зголоднілі воїни скуштували горіхів: плоди виявилися дуже смачними і поживними. Військо отаборилося поблизу лісу й почало заготовляти припаси. А що горіхів було дуже багато, їжі вистачило всім.
Повернувшись з походу, греки привезли горіхи на батьківщину, а вже звідти розселилися вони по всій Європі. Тому-то й названо їх грецькими.
Ліси, що нагодували грецьке військо, дожили до наших днів. Знаходяться вони у Киргизії, де займають тисячі гектарів гірських схилів і долин. Зараз тут організовано державний заповідник.
Поділіться з друзями:
