Зміст сторінки
Вірші про братиків і сестричок, про стосунки між ними. Вірші про братерську і сестринську любов, про суперечки між братиками і сестричками, про взаємодопомогу і взаємовиручку.
Вишиванка. Варвара Гринько
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка
Подарунок для Іваночка.
За матеріалами: Варвара Гринько. Букварик-веселик. Вірші, скоромовки, лічилки, загадки. Редактор Тамара Коломієць. Художник Світлана Лопухова. Київ, видавництво “Веселка, 1990, стор. 12.
Сестричка. Грицько Бойко
Ростом невеличка
І швидка-швиденька —
Це моя сестричка,
Ще вона маленька.
Та, як всі дівчата,
Все вона з нитками —
Учиться в’язати
У своєї мами.
Вчора здивувала
Всіх моя сестричка —
Братику зв’язала
Білі рукавички!
Гарні, невеличкі,
Теплі та м’якенькі…
От вам і сестричка!
От вам і маленька!
Братик і сестричка. Тамара Коломієць
Братик для сестрички
Чистить черевички,
Сплів бичка з соломи,
Склеїв з шишок гнома.
І тепер по килимку
їздить гномик на бичку.
А сестричка, хоч мала,
Голку й заполоч взяла.
Вишила два носики,
Вишила два хвостики
Ще й двоє оченяток,
Наче маченяток.
І вже із сорочини
Співають дві пташини
На різні голоси…
– На, братику, носи!..
Колискова для братика. Олег Герман
Ой, люлі-люленьки,
чуєш – зозуленька
шле нам з годинника
тихе «ку-ку».
Вечір, як кішечка,
ліг біля ліжечка
і задрімав на хідничку.
Брате малесенький,
я колисатиму,
і стерегтиму тебе від біди.
Лиш серед ніченьки
свою сестриченьку,
дуже прошу –
ти не буди. . .
Гойда-гойдашечки.
Крилами пташечки
з листя вечірнього
збили росу.
Рутою-м’ятою,
любого братика
в марево снів
перенесу.
Осіннє намисто. Тамара Коломієць
У гайок росистий
Побіжу.
Для сестри намисто
Нанижу.
Із шипшини –
Червоний разок.
З горобини –
Червоний разок.
А з доспілих
Жовто-білих
Горошин –
Теж один разок.
І ще разок один.
Ще й з акації
Дрібнюсіньких
Намистиночок
Чорнюсіньких –
Два разочки невеличкі.
Щоб для мами
І сестрички.
Барабан. Грицько Бойко
В магазині тато мій
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички.
Ми з сестричкою мирились —
Барабаном ми ділились:
Трохи я побарабаню,
Потім дам сестричці Ані.
Барабаню знову я.
Потім — черга не моя…
Тато каже: — Перестань!
Перестань, не барабань!
Бо від цього барабана
Я глухим, напевне, стану! —
Відповів йому я вмить:
— Треба ще один купить!
Ми удвох побарабаним
І відразу перестанем.