Про Тараса Шевченка. Галина Беркита
Жив поет у Моринцях
В селянській хатині.
Ох, важким було дитинство
У бідній родині.
Спершу матінка умерла,
А потім в хатину
Привів батько мачуху,
Що мала дитину.
Ох і важко стало
Тарасові жити.
Бо прийшлося хлопцеві
Панові служити.
Але що казати,
Треба щось робити.
І почав він малювати,
І вірші творити.
Хто не знає Кобзаря. Галина Беркита
Хто не знає Кобзаря –
Той не любить мову.
Це – Шевченко, це – Тарас,
Що боровсь за слово.
Мову дуже він любив,
Слова не цурався.
І писав вірші свої –
Влади не боявся.