Зміст сторінки
Вірші Ганни Чубач про тварин. Вірш про те, як два маленькі баранці пекли млинці. Віршик про справжню дружбу двох маленьких равликів і капосних джмелів. А також веселий вірш про черепаху Аху.
Два маленькі баранці. Ганна Чубач
Два маленькі баранці
Напекли собі млинців:
– Ой! Ой!
Біля столу сіли
І все зразу зїли:
– Гам! Гам!
Два маленькі баранці
Захотіли ще млинців:
– Дай!Дай!
Та вже масла – мало
І муки – не стало:
– Зле! Зле!
Два маленькі баранці
З-за неспечених млинців
Билися рогами:
– Гуп, гуп!
Тупали ногами:
– Туп, туп!
А коли втомилися,
Зразу помирилися:
– Так! Так!
Спритно обтрусилися,
Біля столу всілися
– Ох!Ох!
І листком капусти
Щиро поділилися:
– Хрум! Хрум!
Отакі от молодці
Два маленькі баранці
Отакі!
Равлики. Ганна Чубач
Равлик равлика любив –
Щиро в гості запросив.
Той приповз у гості вранці,
І сидить у власній хатці.
Прилетіли два джмелі,
Галасливі, хоч малі.
Над квітками вються,
З равликів сміються:
– Нащо в гості звати,
Як не пригощати?
Равлик-гість сказав джмелям:
– Друга кривдити не дам!
Ми завжди так просто
Ходимо у гості!
Не наїстись, не напитись,
А щоб зайвий раз зустрітись!
Не висить над нами!
Ми не дружим з вами!
Та розгнівані джмелі
Повиймали жала злі
І над равликом летять,
В спинку вжалити хотять.
Тільки равлики малі
Не злякалися джмелів,
Поховали спинки
У свої хатинки.
І сидять собі, сидіть –
Розлучатись не хотять.
Черепаха-аха-аха. Вірш Ганни Чубач
Черепаха – аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха – аха-аха
Свої ніжки мила-ила.
Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху – аху-аху
Налякали-али-али.
Черепаха – аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха – аха-аха
Свою спинку гріла-іла.
Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху – аху-аху
Налякали-али-али.
Черепаха – аха-аха
У траві сиділа-діла.
Черепаха – аха-аха
Конюшинку їла-іла.
Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху – аху-аху
Налякали-али али.