Веселі віршики Грицька Бойка про справжніх бруднуль – грязнуль і про тих, хто любить вмиватись, підтримує особисту гігієну.
Груня-красуня. Грицько Бойко
Гості хвалять:
– Ваша Груня –
То справжнісінька
Красуня!
Ну, а Груня
Підхопилась:
– Не дивуйтесь, –
Це ж я вмилась!
Жабенятко забруднилось. Грицько Бойко
Жабенятко забруднилось,
Забруднилось — не помилось.
— Жабенятко, так негоже!
Ну на кого ти похоже?
— Я похоже на мамуню.
На мамуню-кваквакуню!
Знайду. Грицько Бойко
— Нащо калоші ти взуваєш?
— Я в них на вулицю піду!
— Але ж грязюки там немає.
— Нічого,— я її знайду!
Іншого немає. Грицько Бойко
Прийшов Кіндрат
В дитячий сад,—
У сажі ніс у нього.
Стоїть Кіндрат
Серед малят,
А няня каже строго:
— Чому такий
Прийшов брудний?
Відповідай же, просим
Негоже, брат,
В дитячий сад
З таким приходить носом!
Кіндрат похнюплепо зітхає:
— А в мене іншого немає!..
Качечка-прачечка. Грицько Бойко
— Качечко, качечко,
Чепурненька прачечко!
Можеш ти повісти,
Як білизну прала ти?
— Так-таки! Прала я,
Прала-полоскала я.
Так-так-так! Прала я, —
Вся білизна аж сія!
— Качечко, качечко,
Чепурненька прачечко!
Хто ж тобі помагав?
Хто білизну віджимав?
— Так-таки! Прала я,
Прала-полоскала я.
Так-так-так! Помагав,—
Качур гарно віджимав.
— Качечко, качечко,
Чепурненька прачечко!
Можеш ти повісти:
А для кого прала ти?
— Так-таки! Прала я,
Прала-полоскала я.
Так-так-так! Все для них,
Для качаток дорогих!
Киця прокидається. Андрій М’ястківський
(Художник: Васильченко Світлан. 1988 рік, видавництво «Веселка»)
Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається.
Сонце прокидається —
Хмаркою вмивається.
Ну а ми з сестричкою
Вмиємось водичкою.
Модна зачіска. Грицько Бойко
Нашу Пату не впізнати,—
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся
На всі боки піднялося,—
Мов копиця, голова!
Ната в класі йде до парти,
А навколо смішки-жарти:
— Звідки зачіски нові? —
Посміхнувся Боря хитро:
– Це, мабуть, від того вітру,
Що у неї в голові!
Не знала. Грицько Бойко
Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже,— Милочка в одвіт,—
Помила з милом, так як слід.
— А де? — бабуся знов питає.—
Води ж у хаті в нас немає.
— Немає? — здивувалась Мила.—
А я не знала і… помила.
Поросята. Грицько Бойко
Забруднились поросята,
Почали ми їх купати.
Мили,
мили,
мили,
мили —
Аж вони почервоніли:
Мабуть, соромно зробилось,
Що були так забруднились.
Поросятко. Грицько Бойко
— Ждем гостя, синку,—
Хрюка свинка,—
Умийся, бач, яка щетинка!..
— А як не прийде гість,
Скажи ти:
Що я робитиму умитий?
Провчила. Петро Ребро
Синку, йди-но вмийся, – кличе мати.
А малий кричить їй у вікно:
– Ну нащо сьогодні умиватись,
Якщо завтра митись все одно!
Ось і вечір. Мати каже сину:
– Лізь голодним, хлопче, під рядно:
Ну нащо тобі вечерять нині.
Якщо завтра їсти все одно!
Чому Тимко подряпаний? Грицько Бойко
— Чому це ти подряпаний? —
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
— Та я ж купав кота!
— А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого…
— Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!
Поділіться з друзями:
