Збірник віршів про рибу, яка живе в морі… Ой ні! У нас вірші не лише про рибу, а й про інших морських жителів. Вірші про про електричного ската, морську зірку, летючих риб та про риб, які вміють світитися та ін.
Електричний скат. Валерій Шульжик
Ската в морі обминають,
Завмирають стрічні.
Ще б пак! — риби добре знають:
Скат цей електричний.
Скат подивиться вороже —
Всі жахаються навкруг:
Струмом він ударить може
Як зіпсований утюг.
Летюча риба. Валерій Шульжик
— Рибо летюча, куди ти летиш?
Рибо летюча, куди ти спішиш?
— Хочу відчути, спізнати політ.
Хочу побачити, що таке світ.
Добре злетіти угору, як птиця,
І подивитись, як море іскриться,
Потім упасти на хвилі ясні
Й рибою знову пливти в глибині.
Морська зірка. Валерій Шульжик
Біля скель таки не мілко,
І вода вирує — жах!
А на дні морському зірка —
Наче зірка в небесах.
Зірку я давно шукаю,
Маску, ласти натягну
І без остраху пірнаю
У блакитну глибину.
У хвилястих переливах
Бачу сонце з-під води.
Море, море, за сміливість
Ти мене нагороди.
Подаруй мені, будь ласка,
Синю зірочку морську —
Хай і дома буде казка:
Запах моря і піску!
Риби, що світяться. Валерій Шульжик
Як у запнутім вікні —
Ніч і ніч на глибині.
Порожнеча… Темнота…
Тільки десь удалині
Мов комета проліта.
Ніби хтось посеред ночі
Раптом витер сірника.
Знову — блим! — як вовчі очі…
Може, хтось когось ляка?
Краще я скажу відразу,
Не вгадати все одно:
Без електрики і гасу
Риби осявають дно.
Треба їм зустрітися –
От вони і світяться.
Риби шаблі. Валерій Шульжик
Зі здобиччю в бухту
Вертали пірати.
І раптом
Назустріч їм
Інші пірати.
Ревнули гармати під небом лагуни,
Гаками зчепились розбійницькі шхуни.
Пірат напира на пірата, як чорт!
І падає вибита зброя за борт.
Пощерблені леза
Шабельної сталі
На дні океанському
Рибами
Стали.
Ви кажете — вигадка?
Не заперечую,
Хоч в світі іще й дивовижніші речі є.
Є риби —
Відомо і вам же, мабуть,—
Рибалки їх всюди
Шаблями зовуть.
Поділіться з друзями:
