Зайчик їстки захотів, —
Що ж його робити?
Уночі засипав сніг
І траву і квіти.
Не дістанеш корінців,
Вся земля, як крига…
Зажурився зайчик наш,
По садочку біга.
Хоч недовго і стрибав,
Задубіли ніжки .. .
Зирк! — щось впало із гори
Просто на доріжку.
Зайчик знітився, присів,
Нашорошив вуха,
Зирк сюди і зирк туди —
Занімів і слуха.
Нікогісінько нема!
Лиш сніжок біліє,
Та на стежці перед ним
Морквочка жовтіє.
Звідки їжа узялась,
Зайчик і не думав,
Ближче морквочку підтяг
І швиденько схрумав