Надзвичайно красиві вірші про маму. Вірші Юрка Шкрумеляка дітям.Читаємо про маму.
Молитва за рідну матір. Юрко Шкрумеляк
О Мати Божа, Мати єдина,
І в тебе люба була дитина.
Ти свого сина ревно любила,
До свого серця щиро тулила.
Тобі, о Мати, найкраще знати,
Чим для дитини є рідна мати,
Чим для дитини серце матірне,
Добре, зичливе, щире та вірне.
Тому до тебе шлю мольби щирі:
Дай нашій мамі прожити в мирі,
Дай їй здоров’я, додай їй сили,
Щоб з нас потіхи й слави дожила.
Ода до матері. Юрко Шкрумеляк
Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль.
Твоя втіха й радість
Радує й мене,
А твій жаль займає
Й серденько моє.
Бо ж я, моя мамо,
Твоя кість і кров;
Ти мене родила,
Ти є мій покров!
Ти мій скарб найбільший,
Ти мій цвіт живий,
Ти моя перлина,
Жемчуг дорогий.
Ти мене хорониш
Від лихих тривог,
Най благословить тя
З неба Господь Бог!
Моя мати. Юрко Шкрумеляк
Моя люба рідна мати,
Хоч би й в простій свиті, –
Вона мені є дорожча
Від усього в світі.
Чом блідненьке в неї личко,
Спрацьовані руки?
Бо для мене все терпіла
Всякі труди й муки.
Моя люба, добра мати,
Золоте серденько,
З нею мені і в бідонці
Жити веселенько.
Як за мною рідна мати
Дивиться в віконце,
То так, гейби мене гріло
Тепле, ясне сонце.
Всі такі, як мама. Юрко Шкрумеляк
Будь такий, як наша мама! –
Ольга брата впоминає, –
Мама завжди чиста й добра,
І мене не зачіпає…
Не їсть мама всіх цукорків,
Дбає, щоб для всіх нас стало,
Не кричить – і не кидає
Свої речі, де попало…
А брат каже: “Я не хочу,
Бо я Юрій, я не мати!
Я є хлопець, чому ж маю
Так, як мама, поступати!”
– Мусиш, Юрцю! Чемні діти,
Всі так роблять, як їх мати!
Як не віриш ти сестричці,
Можеш інших запитати!
І спитав він білу гуску:
– Чом так п’єш, мов горда дама?
– Бо я чемна біла гуска,
Все роблю я так, як мама!
Братчик став питати Мурка:
– Чом ти миєшся лапками?
– Бо так моя мати робить,
Так навчився я від мами!
Братчик став питати Бурка:
– Чом ти любиш мух ловити?
– Бо так моя мама робить,
Так люблю і я робити!
Й коника Юрко питає:
– Чом так пишно ти ступаєш?
– Бо так струнко ходить мама,
Й я так ходжу – ще й питаєш?..
Йде з пасовиська телятко:
– Чом так радо йдеш додому?
– Бо так робить моя мати,
Я ж подібне їй у всьому!
Ще спитав маленьких курят:
– Чом так рано йдете спати?
– Ми є курятка слухняні, –
І все робим так, як мати!
І Юрко собі подумав:
“Таки правда – так, між нами, –
Що повинні добрі діти
Брати собі приклад з мами…”
Наша мати. Юрко Шкрумеляк
– Мамо, мамо! Хочу гам!
– Мамо, я боюся!
– Мамо! – чути тут, то там
– Мамо! Де мамуся?..
Липнуть так до мами всі,
Так ціліську днину, –
І великі і малі,
Сто раз на годину!
Кожне хоче і то вже –
Своє право мати!
І з усім до мами йде,
Бо на це є мати!
Кожне хоче, щоб та мати
Всюди й завжди була,
Щоб нікого не минула,
Ані не забула.
Кожне хоче, щоб та мати
Всіх задоволила,
Так, гейби у неї була
Чародійна сила!
Кожне хоче щоб літала
Та матуся мила,
Так, гейби крім ніг ще мала
Ластів’ячі крила!
І літає люба мама,
Хоч крилець не має, –
А не раз уже з утоми
Слабне, умліває.
Якби з нас котре так мліло,
Вже би заводило!
А матуся тільки гляне –
І всміхнеться мило!
Бо не вміє ні спочити,
Ані нарікати,
Бо то чудо, бо то янгол,
Бо то рідна мати!
Поділіться з друзями:
