Вірші про зиму. Анатолій Костецький

Веселий сніг. Анатолій Костецький

Цей сніг — як сміх,
такий веселий,
гілки деревам лоскотав,
будив веселощами села
і сипав сміхом на міста.
А снігурам,
сумним спочатку,
такого сніг наговорив,
що й їм
схотілось на санчатах
промчати
з білої гори!

Лист від зими. Анатолій Костецький

Залетів до мене
у кватирку
з клена під моїм вікном
листок,
щось прошелестів —
і враз притихнув,
ліг на підвіконня —
і мовчок…

Змерз, напевно,
на осіннім вітрі
і погрітись трохи
захотів.
Ну, а може,—
тільки хто ж повірить! —
просто так,
у гості,
залетів?..

Я на нього,
мов на друга,
глянув,
ледь торкнув —
і раптом зрозумів:
цей листок кленовий —
незвичайний,
цей листочок
перший лист зими…

Поділіться з друзями:

FacebookViberTelegramMessengerSkypeEmailTwitterShare
  • Час читання:1 хв. читання