Баба Віхола. Анатолій Камінчук
Баба Віхола ішла,
Велетенський міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх пошарпав, потрусив.
Розв’язався бабин міх —
І посипав долу сніг.
Ведмежі сни. Анатолій Камінчук
Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?
Годівнички. Анатолій Камінчук
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Горобчик. Анатолій Камінчук
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише горобчик кружеляє.
Цвірінь — сідає на ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.
Гукає сич. Анатолій Камінчук.
Крізь темну ніч
На білому снігу
Гукає сич:
— Пу-гу, пу-гу, пу-гу!
Забарилась зима. Анатолій Камінчук
Листя облетіло,
Холодно землі.
На дерева сіли
Птахи-снігурі.
Хмарки в небі тануть,
Де ж бо ти, зима?
Снігурі літають,
А снігу нема!
Зима. Анатолій Камінчук
Зайчик стриб, стриб,
А довкола сніг, сніг.
Стежиночки нема,
Замела зима.
Зимові загадки
Посідали на карниз
І ростуть ізверху вниз.
(Бурульки)
Біле-біле покривало
Із небес на землю впало.
(Сніг)
Дерев’яна скринька,
Голубе вікно.
Грає, розмовляє,
Показує кіно.
(Телевізор)
Ожеледиця. Анатолій Камінчук
В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.
Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою торкає лід.
Півникове горе. Анатолій Камінчук
У півника горечко,
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
По морозі походив.
А курочка кудкудаче,
Біля півника аж плаче:
— Не пий, півнику, води,
На морозі не ходи!
Русак і біляк. Анатолій Камінчук
Заєць-русак
І заєць-біляк
Не можуть у лісі
Зустрітись ніяк.
Як зима —
То заєць білий.
Як весна —
То заєць сірий.
Де русак,
А де біляк?
Не збагне
Ніхто ніяк!
Сніг іде густий. Анатолій Камінчук
Де росла травичка,
Снігу намело.
Там, де бігла річка,
Лід — прозоре скло.
Де було стернище,
Там стоять скирти.
Білий вітер свище,
Сніг іде густий!
Стало біло-біло. Анатолій Камінчук
Вітер по діброві,
Як буркун, бурчить.
Тільки на дубкові
Листя деренчить.
Заховавсь під травку
В нірку їжачок.
Вибіг на галявку
Зайчик-білячок.
Дивиться: ой леле,
Вже тепла нема.
Білий килим стеле
По землі зима.
Усі дерева в інеї. Анатолій Камінчук
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
Хуртовина. Анатолій Камінчук
Хурто-хурто-хуртовина
Захурделила поля.
Біля двору, біля тину
Сніг замети простеля.
Ні тобі у ліс поїхать,
Ні тобі у сад піти.
Хуртовина — біла втіха,
Біло вбілює хати!
Я – кульбаба, ти – кульдід. Анатолій Камінчук
(Жарт)
Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!
Поділіться з друзями:
