Збірник віршів для дітей. Вірші про вітер: про теплий літній вітерець, про осіннього вітра трудівника, вірші про весняний вітер і холодний зимовий. Вірші про вітер українською мовою.
Весняний вітер. Наталка Поклад
– Звідки?
– Десь із далини.
– А як зветься?
– Весняний.
Він дива творити вміє:
землю збудить і зігріє,
вихори закрутить дужі,
висушить стежки й калюжі,–
й виткнуться – лиш не проґав –
чубчики зелених трав.
Вітер. Ігор Калинець
знаю того легіня
знаю
капелюха
когутячим пір’ям
замаїв
дримбає
попід носом
круглий день
а до діла
пень
бо
зрідка пахощі
попасе в полонині
молоденькі хвилі
підстьобне до водопою
то заверне дим
з ватри
просто в очі
ніби звідти
срібні бджілки
викурює
хоч би одну зірку
стряс тобі з неба
зате на Великдень
прикотив сонце
у Космачі
розписане
Вітер. Олександр Олесь
Вітер носиться, літає,
Топче луки і поля,
Жовті трави пригинає,
Лист зриває із гілля.
То скирти, стоги розносе,
То у сурми загуде,
То в безсиллі заголосе
І до скелі припаде.
Вітер. Марія Познанська
Вiтер, вiтер пустотливий
Залетiв до нас у сад,
Оббиває грушi, сливи,
Трусить яблунi пiдряд.
I хустиночку в Марусi
На голiвцi розв’язав.
Свиснув дiвчинцi у вусi
I нiчого не сказав.
Перебiг, упав на квiти,
На травi лишив слiди.
Неслухняний i сердитий,
Хто просив тебе сюди?
Вітер-двірник. Наталка Поклад
Хочеш – вір, а чи не вір:
замітає вітер двір.
Ані віничка не має,
ні мітелочки не має,
а чистесенько-чистенько
все подвір’я замітає.
Вітер не знає абетки. Микола Сулима
Невсидючий вітер
Знає кілька літер:
Залетить в трубу –
Тільки й скаже: бу-бу-бу,
Прилетить до комишу –
Тільки й скаже: шу-шу-шу.
А оце чомусь мовчить –
Мабуть, решту літер вчить.
Вітрисько. Тамара Коломієць
— Чом, вітриську, розходився,
хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
і дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
у некошену траву?
— Бо удався нелінивим,
без роботи не живу!
— Ой вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
в чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги,
свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
покурівся за село.
Ой на річці вітер. Грицько Бойко
Ой на річці вітер
Лід до блиску витер.
Ні сніжинки-
Порошинки
Не залишив вітер.
Ось який цей вітер!
Як нам не радіти:
Він хороший,
Він пригожий, —
Ковзанку нам витер!
Осінній вітер. Катерина Перелісна
Ой, шумить холодний вiтер,
Аж гуде,
Жовте листячко трiпоче
Де-не-де,
А берiзка гiлочками
Вся тремтить:Ой, не рви ти, вiтре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снiгу!
Вiтер листя обриває:Гу-гу-гу!
.
Не замерзнеш ти пiд снiгом,
А заснеш,
А навеснi свiжi коси
Заплетеш
Розгулявся нині вітер. Галина Мороз
Розгулявся нині вітер,
Не дає спокою вітам.
Скрізь, де тільки він буває,
Спокою уже немає.
Позганяв чорнющі хмари
У великії отари
І примусив сльози лити,
Щоб дощами землю вкрити.
Перехожі полякались,
У домівки поховались,
А вітрисько знай радіє,
Що і він лякати вміє.
Уривок iз поеми Тополя
. Тарас Шевченко
По дiбровi вiтер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Марне зеленiє;
Кругом поле, як те море
Широке, синiє.
Поділіться з друзями:
