Автобус. Анатолій Кмінчук
Авто-авто-автобус,
За шофера чорногуз.
Раз, два, три, чотири,
Входять звірі-пасажири.
Дві жирафи вносять арфу,
Дві лисиці — цимбалиці.
Два ведмеді — бочку меду.
Вовк Іван — чемодан.
Бегемоти вносять ноти,
Коні-поні — по гармоні.
Слон Мирон — патефон.
Білка — вербову сопілку.
Вони їдуть в дитсадок —
Звеселятимуть діток!
— Коте, двері зачиняй!
Автобусе, вирушай!
Автомобіль. Анатолій Камінчук
Сірий заєць,
Білий кріль
Завели
Автомобіль.
Зайченят
Насіло густо,
Ідуть в поле
По капусту.
Кран-журавлик. Тамара Коломієць
Кран підйомний край дороги,
Мов журавлик довгоногий,
Мов журавлик-журавель
Із небачених земель.
Поверта до мене шию:
– Полетів би, так не вмію.
Хоч багато маю сил –
Я важкий та ще й без крил.
– Не журись! – втішаю крана.-
Скоро я дорослим стану
І змайструю все як слід –
Будеш крано-вертоліт!
Метро. Анатолій Камінчук
Кріт Кротович, дядько Дмитро,
Зробив кротенятам хороше метро.
І кротенята навперегони
Мчать по тунелях, наче вагони.
Кажуть вагони: — Дядьку Дмитро,
Спасибі тобі за хороше метро!
Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко
На прибережному піску
Смагляві діти гралися
І в синю далечінь морську
З цікавістю вглядалися.
От показався пароплав,
Немов хмарина сиза.
— Невже ж він,— Петрик запитав,
Насправді із заліза?
— І дно залізне, і боки,
А от пливе — не тоне! —
Незрозуміло для Луки
І навіть для Антона.
— А це тому,— сяйнув Олесь
Очицями кристальними,—
Що він обвішаний увесь
Кругами рятувальними!
Поділіться з друзями:
