Вірші про соняшник

Соняшник. Тамара Артем’єва

Важку голову схилив,
Золотим картузом вкрив.
Як дідок, собі куняє,
Бо вже літечко минає.
Налились його зернята,
Вже темніють оченята,
Незабаром прийде час –
Він запросить в гості нас.
Як дорослі, так і діти,
Будуть сонях теребити.
й, які смачні зернята,
Покуштуйте їх, малята.

Соняхи. Петро Ребро

На городі, в гарбузинні,
Соняхи, мов хлопчаки,
Ловлять сонячне проміння
В золоті свої шапки.

Соняшник. Л. Куліш-Зіньків

Глянув у віконечко –
Теплий день який!
На горді соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки – дива,
Головою соняшник
Радісно кива.

Соняшник. О. Орач

На осонні соняшник
підроста,
голову за сонечком
поверта.

Дивиться він сонечку
просто в очі –
щось до мами-сонечка
мовить хоче.

Поділіться з друзями:

FacebookViberTelegramMessengerSkypeEmailTwitterShare
  • Час читання:1 хв. читання