Віршики Андрія М’ястківського для найменших (для дітей 4-5 років): “Вітрячок”, “Літак”, “У зайчика лапки”, “Сама у хаті”. Вірші про дітей.
Вітрячок. М’ястківський Андрій
Між дерев, між гілок —
Сонечко веселе.
Взяв я в руку вітрячок,
Як біжу — він меле.
А спинився під кущем
Чи побіля жита —
Вітрячок мій над плечем
Теж став спочити.
Як поволеньки ходжу,
Теж молоть не хоче,
А як знову побіжу —
Меле, аж туркоче.
Літак. М’ястківський Андрій
Понад моркву, понад мак
Пролітав мій літак.
Він — літак, а я — пілот,
Пробіжу через город,
Перескочу через рів,
Де літак спочити сів…
Вдвох ми граємось отак,
Я — пілот, а він — літак.
У зайчика лапки. М’ястківський Андрій
У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними —стриб-стриб,
А я ними— туп-туп!
Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі —стриб-стриб,
А я собі—туп-туп!
Зайчик біг до лісу,
Я ішла додому.
Зайчик собі—стриб-стриб,
А я собі —туп-туп.
Сама у хаті. М’ястківський Андрій
Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
В магазин пішла матуся,
Я лишилася сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло,
Буду братися за діло:
Приберу гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті,
Квіти в горщечку поля
Бо я дуже їх люблю,
Розчешу косичку русу
Та й чекатиму матусю.
Поділіться з друзями:
